This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | Моїм приятелем Дорошенко не став ні тоді <g/> , ні згодом <g/> , бо наші темпераменти були надто відмінні <g/> , але з його спогадів я скористався пізніше <g/> , коли писав свою працю про вплив Галичини на новітню українську літературну мову <g/> , а його бібліографічні знання допомагали мені дуже часто й тоді і пізніше <g/> . |
doc#81 | Вона ще ходить <g/> , але хода ця непевна <g/> , і ось людина падає <g/> , часто на вулиці <g/> , в сніговіґ <g/> , ніким <g/> , звичайно <g/> , не чищені намети <g/> . |
doc#81 | Коли все таки я намагався <g/> , не так під час розмов <g/> , завжди рівно монотонних <g/> , пізніше дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , воно <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті виступи проти німців були б небезпечні і часто провокативні <g/> , але <g/> , поза тим <g/> , не годиться нам забути про наші потреби і нашу від німців окремішність <g/> . |
doc#81 | У « <g/> сельбудинку <g/> » <g/> , скільки пригадую <g/> , Петров не мав свого окремого кабінету <g/> , там дуже часто товклися різні німці з тієї ж таки пропаµанди <g/> . |
doc#81 | Він часто згадував свого сина <g/> , який таки був наці <g/> . |
doc#81 | Дуже часто дискусії про якийсь термін кінчалися повним відчаєм старого Голубовського <g/> . |
doc#81 | Обговорення аж надто часто нагадували розмову підглухуватих <g/> , що відповідають на те <g/> , що почули <g/> , а не те <g/> , що справді було сказане <g/> . |
doc#81 | Переважно це були довгі статті <g/> , часто з продовженнями в інших числах <g/> , багато з нього мало наукове значення <g/> , але було воно далеке від проблемности <g/> , живої дискусії <g/> , наболілости <g/> . |
doc#81 | Дуже часто були це типові причинки — давнє галицьке слово <g/> , що окреслювало публікації фактично відповідні дійсності <g/> , але без живої думки за ними <g/> . |
doc#81 | Тут можна було познайомитися й зустрітися з тими <g/> , хто не так часто був на виднокрузі <g/> . |
doc#81 | Героїзація української історії в його доповіді про історичний роман ішла від Донцова <g/> , як і <g/> , часто <g/> , перекручення й нечесність у цій героїзації <g/> . |
doc#81 | Те <g/> , що він казав <g/> , не завжди було правдою <g/> ; те <g/> , що він писав <g/> , часто було облудою <g/> ; красиві фрази й орнаментовані образи — брязкальцями <g/> , вовкуватий погляд очей з-під високого чола виказував брак відповідальности й чесности <g/> , — а все таки слухати його було цікаво <g/> , і течія мислення полонила прудкістю й розмахом <g/> . |
doc#81 | Після неї ми часто зустрічалися <g/> , часом він радився зі мною ( <g/> хоч загалом він був натура владна <g/> , схильна до диктатури <g/> , порад не шукав і за ними не йшов <g/> ) <g/> . |
doc#81 | Але про це я довідався аж геть пізніше <g/> , а тоді вона про це ні слова не вронила <g/> , і настрій її був справжній великодній <g/> , і посмішка не сходила з її приязного круглого обличчя <g/> , часто вона виглядала як молода дівчина в веселе свято <g/> , а особливо коли весняний пустун-вітерець розвівав її волосся <g/> , кидаючи задерикуватий жмуток на високе чоло <g/> . |
doc#81 | Але не дуже часто <g/> . |
doc#81 | <p> Поза Україною <g/> , поза Европою я часто згадував її й думав про її долю <g/> . |
doc#81 | <p> Я бував у книгозбірні НТШ <g/> , себто під опікою Володимира Вікторовича часто <g/> , вона була потрібна мені і для журналістичних статтів <g/> , а особливо для праці над книжкою <g/> , що над нею я тоді працював і таки ще в Львові закінчив <g/> . |
doc#84 | Вони часто невдоволені і сваряться <g/> . |
doc#84 | І часто осмішує себе <g/> . </p> |
doc#84 | Але ми пам'ятаємо <g/> , що на практиці Дон Кіхоти занадто часто обертаються Акакіями Акакійовичами <g/> . |