This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | » 1944 року <g/> . Ні <g/> , дебют його напевне був не там і не | той | <g/> . </p><p> Більшість моїх писань в « <g/> Українському засіві |
doc#81 | в суворий добір конечно потрібних речей і в | той | же час давали невеличке сантиментальне |
doc#81 | . </p><p> Але тепер <g/> , понад сорок років пізніше <g/> , як я бачу | той | короткий <g/> , несповна півтора року <g/> , період свого |
doc#81 | хліба щоденного <g/> . До речі про хліб <g/> . У | той | час Київ не голодував у харківському стилі <g/> . |
doc#81 | ? Сумніваюся <g/> . Чи я порозумівся з Сімовичем <g/> , а | той | спрямував нас до УЦК <g/> ? Як <g/> ? Про телефони не могло |
doc#81 | командою колишнього Сімовичевого студента <g/> , | той | мені побажав гаразду на новому місці <g/> , |
doc#81 | до Хемніцу й вони загинули там разом з ним <g/> ? Факт є | той | <g/> , що це була марна праця <g/> , і від неї не лишилося |
doc#81 | владою <g/> , але ось повернені <g/> , — і це було її свято <g/> , | той | Великдень <g/> , і це було її село <g/> , і це все було її |
doc#81 | і з тим самим конем <g/> . Усе було те саме <g/> , Львів був | той | самий <g/> , але чи ми були цілком ті самі <g/> ? Мабуть <g/> , не |
doc#81 | нічого спільного <g/> . Його дружина й синок були під | той | самий смак <g/> . Львівські мовознавці Василь Лев і |
doc#81 | , — </p><p> І день дзвенить <g/> , мовляв мій друг Грицько <g/> , </p><p> Як | той | дзвіночок у кози на шиї <g/> . </p><p> Може <g/> , ляпідарність і |
doc#82 | треба було б узяти в лапки <g/> . Ми не опинилися по | той | бік — тоді фронту <g/> , потім кордону чи кордонів <g/> . Ми |
doc#82 | свідомо <g/> . Ми не знали докладно <g/> , що ми знайдемо по | той | бік <g/> , але ми знали <g/> , що ми не хотіли жити в тих |
doc#83 | російську культуру в XVII столітті <g/> . Це був | той | мостовий причілок <g/> , звідки після Переяслава |
doc#83 | тому <g/> , що усвідомлювали <g/> , наскільки нижчий був | той | культурний і побутовий рівень <g/> , що на ньому |
doc#84 | ніхто <g/> . Видав ніде <g/> . Відповідальність несе | той | <g/> , хто купує <g/> , хто читає <g/> . Та ж ніхто не накидає <g/> , не |
doc#84 | тільки не на самого себе <g/> ? Яке поводиться так <g/> , як | той | <g/> , хто <g/> , наступивши на граблі <g/> , дістає по лобі і |
doc#84 | ( <g/> його нема зі мною на острові <g/> ) <g/> , | той | самий <g/> , що писав про себе <g/> : « <g/> Так <g/> , я хвильовист <g/> , |
doc#84 | , — каже один одному <g/> . « <g/> Я не дитина <g/> » <g/> , — відповідає | той | <g/> , коли хтось невдоволений і насумрений ( <g/> не |
doc#84 | , « <g/> Мово рідна <g/> , слово рідне <g/> , хто вас забуває <g/> , | той | у грудях не серденько <g/> , а лиш камінь має <g/> » <g/> . Не |