Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 В сучасній мові під впливом загального нахилу відрізняти однину від множини наголосом подеколи з'являються перенесення наголосу в таких іменниках на кінець у множині <g/> .
doc#40 Одначе таких іменників дуже мало <g/> , як правило це чужі слова ( <g/> слово міць теж не виняток <g/> , бо це польонізм <g/> , хоч частково й поукраїнщений назверх <g/> ) <g/> , і на тлі звичайних стосунків вони завжди мають функцію певного відмінка <g/> , тільки визначається це не з їх закінчення <g/> , а виключно з їх ролі в реченні <g/> .
doc#40 Не буває переходу в і в родовому відмінку множини зокрема таких іменників жіночого і середнього роду <g/> : будов <g/> , веж <g/> , висот <g/> , вод <g/> , доль <g/> , дров <g/> , запон <g/> , істот <g/> , комор <g/> , меж <g/> , мов <g/> , оздоб <g/> , ос <g/> , основ <g/> , пер <g/> , перешкод <g/> , печер <g/> , потреб <g/> , проб <g/> , рогож <g/> , рож <g/> , установ <g/> …
doc#65 Українська мова перебуває на протилежному полюсі <g/> , в ній усування таких іменників зайшло якнайдалі <g/> .
doc#40 З таких іменників назвемо <g/> : берест <g/> , бік <g/> , біль <g/> , блиск <g/> , бук <g/> , веред <g/> , взір <g/> , вид <g/> , вир <g/> , вус <g/> , глек <g/> , глузд <g/> , город <g/> , грек <g/> , гук <g/> , діл <g/> , звір <g/> , звук <g/> , клен <g/> , крик <g/> , лев <g/> , лік <g/> , лук <g/> , мороз <g/> , птах <g/> , рак <g/> , ріг <g/> , хід <g/> , хист <g/> , хмиз <g/> , хміль <g/> , чар <g/> , член <g/> , шал <g/> , шум <g/> …
doc#65 Тільки дві мови — чеська й російська — зберегли продуктивність таких іменників і виявили нахил поширити цю групу <g/> .
doc#72 Ліквідація 1936 року таких інститутів Академії Наук як Інститут шевченкознавства <g/> , Інститут єврейської пролетарської культури та Інститут польської пролетарської культури теж <g/> , імовірно <g/> , була викликана арештами геть усіх або трохи не всіх співробітників <g/> .
doc#40 , сказати годинник чи годинники <g/> , — залежить не від вимог речення <g/> , а від значення <g/> , яке ми маємо на увазі <g/> , і <g/> , отже <g/> , в той час як звукосполучення годинник — годинника — годинником мають зовсім однакове значення <g/> , звукосполучення годинник — годинники мають різне значення <g/> , бо перше означає один інструмент на вимір часу <g/> , а друге — багато таких інструментів <g/> .
doc#72 Цей парлямент « <g/> видаватиме закони в мовних <g/> , освітніх і релігійних справах <g/> , у справах внутрішньої адміністрації і в таких інших справах <g/> , які визначать йому закони Чехо-Словацької Республіки <g/> » ( <g/> Constitution 4 <g/> , 22 <g/> ; чеський текст ст <g/> .