This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | . У радянських довідниках письменників його | нема | <g/> , а це незаперечний знак <g/> , що він не був « |
doc#81 | відповідь була <g/> , що з книжок і так користи | нема | і взагалі яке це має значення <g/> . Кінець-кінцем |
doc#81 | , Бог знає коли <g/> . За приказкою <g/> : « <g/> Я є — смерти | нема | <g/> , смерть є — мене нема <g/> » <g/> . </p><p> Моя тітка <g/> , тьотя Маруся <g/> , |
doc#81 | . За приказкою <g/> : « <g/> Я є — смерти нема <g/> , смерть є — мене | нема | <g/> » <g/> . </p><p> Моя тітка <g/> , тьотя Маруся <g/> , жила краще <g/> . Вона |
doc#81 | , отже <g/> , заборони руху поза місто на цей шлях | нема | <g/> . Ідемо <g/> . Згадую екскурсію з дядею Вовою над |
doc#81 | розвага на умі <g/> . Копаємо <g/> . Справжніх лопат у нас | нема | <g/> , якісь легковажні ерзаци <g/> , а земля вже наскрізь |
doc#81 | Слобожанщина під глибоким снігом <g/> . Запасів уже | нема | ніяких <g/> . Нема і заробітків <g/> , щоб можна було |
doc#81 | захід <g/> , в напрямі на Богодухів <g/> . Мап у нас | нема | <g/> , які села багаті <g/> , які бідні — ми не знаємо <g/> . |
doc#81 | мені <g/> , що « <g/> Нова Україна <g/> » — газета українська <g/> , і | нема | причин <g/> , щоб вона оспівувала німців <g/> . Я засвоїв |
doc#81 | в командантурі лише раз на тиждень <g/> , що тут | нема | ради <g/> . Він далі вів своєї <g/> , я своєї <g/> . І тут він мені |
doc#81 | , а тепер цим ніхто не цікавиться <g/> , та й майже | нема | змоги <g/> , з вимерлими свідками <g/> , відтворити <g/> , щу |
doc#81 | Про роки німецької окупації Харкова згадки там | нема | <g/> , а про дальші читаємо <g/> : « <g/> В 1944 р. працював у |
doc#81 | снігом — трамвай не працює <g/> . Руху на вулиці майже | нема | <g/> , зрідка хтось пробреде або проїде німецька |
doc#81 | . Грошей за поїзд ми не платили <g/> , квитків у нас | нема | <g/> , але їх ніхто й не питає <g/> . Спати можна тільки |
doc#81 | , такої розкоші <g/> , як каса або довідкове бюро <g/> , | нема | й бути не може <g/> . Довкола сніги <g/> , кілька |
doc#81 | віку <g/> , хай ми вибачимо <g/> , але місць у вагонах | нема | <g/> , та він нас посадить на тендер <g/> , що везе вугілля <g/> , |
doc#81 | побоювань <g/> , вона сказала <g/> : </p><p> — Чи ви певні <g/> , що там | нема | нічого протирадянського <g/> ? Гаразд <g/> , тоді |
doc#81 | » <g/> , « <g/> Ідіть за нами — ви вояк дивізії <g/> » <g/> , — і вибору | нема | <g/> , — але <g/> , мабуть <g/> , ця теорія таки привела чимало |
doc#82 | уяві буде « <g/> Мистець у старому віці <g/> » <g/> . Але на це | нема | ради <g/> . І Рембрандт не міг намалювати збірного |
doc#82 | не говорять — українці народ увічливий <g/> , — але | нема | сумніву <g/> , що з усіх дотепер посталих бар'єрів |