Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#64 Раз радіо і газети кричать про звірства німців <g/> , значить нічого цього нема <g/> .
doc#10 Голосний у закритому складі на південному заході не міг бути поліфтонгічним <g/> , бо поліфтонги північноукраїнського типу мають передумовою спадний характер наголосу <g/> , розмірно відмежовану артикуляцію наступного приголосного <g/> , а натомість лабіовеляризацїю або палаталізацію попереднього приголосного <g/> , — нічого цього нема в південнозахідніх говірках <g/> .
doc#81 Це країна <g/> , де не лишилося нічого цікавого <g/> . </p>
doc#81 Свєнціцький <g/> , навпаки <g/> , був балакучий <g/> , але нічого цікавого й творчого я з його вуст не почув <g/> .
doc#45 Ніколи нічого Шевченкового <g/> .
doc#60 Якщо така праця відбуватиметься тепер <g/> , то нічого шкідливого в контактах між мовами не буде і вони можуть іти тільки на користь <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Геть од війни спустошіли поля <g/> : не сій <g/> , не жни <g/> , бо нічого і жати <g/> , все витопчуть <g/> » ( <g/> Стар <g/> .
doc#81 Зрештою <g/> , ефект таких ударів загальновідомий <g/> , і мій досвід тут не мав нічого індивідуального <g/> .
doc#54 <p> Рядки ці належать різним авторам <g/> , але нічого індивідуального в них нема <g/> .
doc#31 ) <g/> , в дійсності в своїй першій поставі не означали нічого іншого <g/> , ніж — дуже скромне гасло — масовізм чи інтеліґенція <g/> ?
doc#65 Зауважу <g/> , що в таких випадках позначки застаріле <g/> , розмовне й діалектне легко заступають одна одну <g/> , бо вони не значать нічого іншого <g/> , як те <g/> , що слово не рекомендоване <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Дрекслерам не лишалося нічого іншого <g/> , як забути про своє кафе й репатріюватися до Польщі <g/> , покинувши східніх дикунів на їхнє дальше божеволення <g/> .
doc#48 Тепер нічого істотного <g/> , нічого реального <g/> » <g/> .
doc#84 Ви і ваш друг-неоклясик — ви описуєте її <g/> , характеризуєте <g/> , клясифікуєте <g/> , — але ви нічого їй не протиставляєте <g/> .
doc#7 Суть їх полягає в тому <g/> , що <g/> , систематично порушуючи синтаксичну й фразеологічну інерцію мови <g/> , поет повинен увесь час спиратися на можливості <g/> , закладені в самій таки мові <g/> , використовувати те <g/> , що в мові може бути <g/> , не накидаючи мові нічого їй чужого <g/> .
doc#20 Пригадую <g/> , він включав для мене радіо на останні новини й дуже дивувався <g/> , що я нічого — але таки нічогісінько — не розумів <g/> .