Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Той самий метод тверезої оцінки мовних впливів в їхній зумовленості загальним станом літературної мови в різних частинах України залежно від суспільно-політичного стану цих українських земель <g/> , застосований І. Кокорудзом до оцінки тогочасного стану української мови <g/> , А. Кримський прикладає до характеристики минулого літературної мови і до прогнози її майбутнього <g/> .
doc#20 І також психологічні — може неусвідомлювана ними самими цупкість українських традицій <g/> , закорінених у селі <g/> .
doc#81 Другою була <g/> , може <g/> , неусвідомлювана ними самими цупкість українських селянських традицій <g/> , дарма що більшість із них <g/> , як уже сказано <g/> , були з другого покоління інтеліµенції <g/> .
doc#51 Подаю ті його статті <g/> , що стосуються до цілости українських говірок і їх генези <g/> : Проба упорядкування українських говорів <g/> , ЗНТШ 117-118 <g/> , 1913 <g/> ; До питання про діялектологічну клясифікацію українських говорів <g/> , ЗНТШ 131-133 <g/> , 1925 <g/> ; У справі діялектологічної класифікації українських говорів <g/> , Sbomik ргасі I. sjezdu slovanekych filologu v Praze 1929 <g/> , sv <g/> .
doc#72 Отже <g/> , в добу Директорії більша частина українських земель перебувала в руках денікінців <g/> , або більшовиків <g/> , або поляків і навіть румунів ( <g/> українські райони Бесарабії <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Якщо 1922 року українських шкіл було 6.105 <g/> , а частково українських ( <g/> тобто російсько- українських <g/> ) — 1.966 <g/> , то 1925 року їх стало відповідно 10.774 і 1.128 ( <g/> загальне число <g/> : 12.109 у 1922 р. й 15.209 у 1925 році <g/> .
doc#74 Якщо 1922 року українських шкіл було 6 105 <g/> , а частково українських ( <g/> тобто російсько-українських <g/> ) - 1 966 <g/> , то 1925 року їх стало відповідно 10774 і 1128 ( <g/> загальне число <g/> : 12109 у 1922 році і 15209 у 1925 <g/> ) <g/> .
doc#6 <p> Він глибоко коренився в провінційності української Буковини ( <g/> яку він знав через українських піонерів у Канаді <g/> ) і канадської Манітоби <g/> , але він належав і до модерного урбаністичного світу <g/> .
doc#6 А все таки тематичне обмеження переїзної виставки внеможпивило показ Курилика в еволюції і виключило всю іншу тематику від натюрмортів до його палестинських чи українських творів <g/> . </p>
doc#72 До терору вдавалися військові частини ( <g/> особливо під командуванням М. Муравйова за першої окупації <g/> ) та Чека <g/> , Всеросійська Надзвичайна Комісія для боротьби з контрреволюцією <g/> , саботажем і спекуляцією ( <g/> 12 грудня 1917 — 6 лютого 1922 р. <g/> ) <g/> , У перебігу цього терору загинуло чимало українських активістів <g/> , серед них Гр <g/> .
doc#72 <p> — 14 ( <g/> 5 з Волині <g/> ) і 5. Зменшення числа українських парляментарів пояснюється польською політикою терору супроти українців — так званою пацифікацією — в 1930 році і зміною конституцій й виборчих законів у 1935 р. З наведених чисел ясно <g/> , що українська репрезентація ( <g/> на додаток часто неодностайна <g/> ) була надто мала <g/> , щоб помітно впливати на польське законодавство <g/> .
doc#72 Головною причиною відносного зменшення числа українських видань була <g/> , звичайно <g/> , політика уряду <g/> .
doc#72 Навіть 1930 року <g/> , в період найбільшого розмаху українізації <g/> , число українських шкіл — як уже згадувалося — було 16.162 <g/> , що складало 77 % <g/> !
doc#72 Прямих відомостей про розповсюдження української мови в містах немає <g/> , але посередні — число українських шкіл <g/> , число українських видань — досить промовисті <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , у великих містах <g/> , особливо периферійних <g/> , що тільки вряди-годи і то недовго перебували в кордонах Української держави ( <g/> Харків <g/> , Катеринослав <g/> , Миколаїв <g/> , а зокрема Одеса й Донбас <g/> ) <g/> , російська мова нічого не втратила як засіб громадського спілкування <g/> .
doc#72 За Польщі загальне число шкіл зросло <g/> , але число українських шкіл різко впало ( <g/> з 2.510 в самій Галичині до 804 на цілу Польщу <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> На Буковині число українських початкових шкіл зросло від 131 до 216 ( <g/> плюс 17 двомовних <g/> ) ( <g/> Квітковський 668 <g/> ) <g/> , але українська гімназія була одна та ще дві двомовних <g/> , українсько-німецьких <g/> .
doc#72 Оскільки в ті часи літературних перекладів з української мови російською робилося мало <g/> , а з російської на українську теж не багато <g/> , то співвідношення видань з таблиці можна вважати приблизним показником фактичного розподілу мов ( <g/> треба було б ще ввести поправку на твори <g/> , перекладені з інших мов <g/> ) <g/> : </p><p> РІК </p><p> Українська </p><p> література </p><p> Російська </p><p> література </p><p> 1918 </p><p> 304 </p><p> 52 </p><p> 1919 </p><p> 149 </p><p> 98 </p><p> 1920 </p><p> 106 </p><p> 61 </p><p> 1921 </p><p> 62 </p><p> 72 </p><p> 1922 </p><p> 71 </p><p> 128 </p><p> 1923 </p><p> 48 </p><p> 73 </p><p> 1924 </p><p> 153 </p><p> 82 </p><p> ( <g/> “ <g/> Преса <g/> ” <g/> , 96 і далі <g/> ) </p><p> Відносно високе число українських публікацій в 1918-1919 рр <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що частину газет </p><p> 50. Цілковито інші числа подано в ЕУ1 <g/> , 591 <g/> : 73 і 151. </p><p> 51. Зовсім інші дані подає Животко 158 <g/> , посилаючися на Ігнатієнка <g/> : 173 і 222. </p><p> 52. Для періодики <g/> , включно з газетами <g/> , Ігнатієнко 1926 <g/> , 70 наводить таку таблицю <g/> : </p><p> Рік </p><p> Загальне </p><p> число </p><p> українських </p><p> видань </p><p> 3 того на підросійській Україні </p><p> 3 того на австрійській Україні </p><p> Російських періодичних видань на Україні </p><p> 1917 </p><p> 172 </p><p> 106 </p><p> 21 </p><p> 751 </p><p> 1918 </p><p> 252 </p><p> 218 </p><p> 15 </p><p> 321 </p><p> 1919 </p><p> 243 </p><p> 173 </p><p> 49 </p><p> 222 </p><p> 1920 </p><p> 139 </p><p> 79 </p><p> 36 </p><p> 151 </p><p> 1921 </p><p> 181 </p><p> 77 </p><p> 55 </p><p> 188 </p><p> 1922 </p><p> 168 </p><p> 43 </p><p> 68 </p><p> 287 </p><p> видавали боротьбісти й УКП і то не лише в Києві <g/> , а і в Харкові <g/> , Катеринославі <g/> , Кам'янці-Подільському <g/> .
doc#72 Це єдиний рік <g/> , коли число українських назв перевищує половину російських <g/> .
doc#72 Хоч про це є чимало свідчень <g/> , але ілюструвати процес статистичними даними <g/> , на жаль <g/> , неможливо <g/> , бо від цього часу відомості про число українських та російських шкіл не публікуються ( <g/> див <g/> .