Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 сорок років після свого написання <g/> , і то далеко поза Україною <g/> ! Так відстав від свого часу в
doc#84 добу <g/> . Наших поетів <g/> , що хочуть стати поза часом <g/> , що діють <g/> , не зважаючи на час <g/> , він
doc#84 , а в духовому <g/> . Юрій Липа формулював це поза часом <g/> , так би мовити <g/> , і простором <g/> : « <g/> Ми раса <g/> , що
doc#84 дні <g/> . Її ідея ще має притяжну силу для тих <g/> , хто поза засягом ЇЇ влади <g/> . Але вона вже тільки фальш і
doc#84 І фіни мріють про велику Фінляндію — від Балтики поза Урал <g/> , про відродження і влучення в свою орбіту
doc#85 ( <g/> ще Бор <g/> , як відомо <g/> , твердив <g/> , що електрон існує поза простором <g/> ) <g/> , визнавши одноразовість —
doc#85 « <g/> духом Божим <g/> » <g/> , що писатимуть <g/> , так би мовити <g/> , поза своєю епохою <g/> . Але тоді вони не будуть сприйняті
doc#85 Божим <g/> » <g/> , але він і досі не відкритий і стоїть досі поза процесом розвитку української літератури <g/> .
doc#86 й Києва двадцятих років належить до цієї країни поза часом і простором <g/> , країни <g/> , що народилася і не
doc#86 українського письменства 20-х років <g/> , бодай поза межами УСРР <g/> ? </p><p> На жаль <g/> , таке припущення було б
doc#87 щастить <g/> , — з огидою тягнуть навкучливу лямку <g/> . </p><p> А поза тим — нічого <g/> , порожнеча <g/> . Дія відбувається в
doc#87 . Дія відбувається в червні 1941 року <g/> . Точиться поза межами СРСР страшна війна <g/> . Кожна мисляча
doc#88 заячого навчання <g/> . Особливо важко було вчитися поза Росією <g/> , адже в Україні <g/> , наприклад <g/> , за
doc#88 українська наука також виходить далеко поза межі українознавчих проблем <g/> , виявляючи
doc#89 , пояснювати й підтримувати традицію <g/> … Але поза тим <g/> , як критик і журналіст <g/> , коли я знову ним стаю
doc#89 як важка гармата в обороні кащенківщини ( <g/> яка поза тим має свої позитивні сторони <g/> ! <g/> ) <g/> , що в нас
doc#90 : " <g/> Стій <g/> ! Стій <g/> ! "» <g/> … </p><p> Але характерно <g/> : це все сцени « <g/> поза ідеологією <g/> » <g/> . Це сцени <g/> , коли в людині без гальм
doc#90 сценах <g/> , по-друге <g/> , — в тих клаптях правди <g/> , які поза бажанням письменника ці твори все-таки
doc#91 , чи радше розбуджувати її <g/> . Сьогодні вона — поза дискусією <g/> . « <g/> На зло надменному соседу <g/> » Україна
doc#91 й людина в СРСР збіднені колосально — це поза сумнівом <g/> . Але це почуття не вигасло <g/> . </p><p> І цей