Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 , я Бог <g/> . </p><p> ( <g/> Ода « <g/> Бог <g/> » <g/> , 1780 <g/> ) </p><p> Позірно <g/> , це ніби рядок про залежність людини від Бога <g/> . Мотив Іова <g/> . Але в візантійській традиції втілення
doc#94 Знову Леся Українка ніби передбачала <g/> : </p><p> Народ наш мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводирів оддав <g/> … </p>
doc#94 . </p><p> Навіть серед інтелігенції мало хто розумів цю просту суть поеми <g/> , яка назовні оповідає ніби про засланця на Далеку Північ і його неспроможність пояснити поняття свободи <g/> , знайти для нього
doc#94 Тут ми ніби щасливіші від якутів з Лесі Українчиної поеми ( <g/> хоч чи справді далеко ми від них просунулися <g/> ?
doc#94 Бракує ніби лише одного слова <g/> , але без цього слова особа не самоздійснюється <g/> , а суспільство розкладається <g/> . </p>
doc#94 території <g/> » <g/> , і <g/> , либонь <g/> , і багато ще чого <g/> , — слово це ніби спеціяльно утворене <g/> , а справді склалося в конкретних обставинах історії Сходу Европи з його тиранією
doc#94 А він же був найближчим <g/> , кажучи радянською мовою <g/> , соратником Миколи Хвильового <g/> , нині ніби реабілітованого <g/> .
doc#96 Ті здатні тільки на злобні каверзи <g/> , тут ніби кожночасно творяться й руйнуються світи <g/> . </p>
doc#96 Тут розкололася земля так <g/> , що з гранітно-лавового пасма утворилися два мури <g/> , ніби замкові <g/> , а між тими двома фантастичнозубчастими мурами пробігає на кілька кілометрів дорога <g/> .
doc#96 Вона ніби підбиває підсумки недавньому минулому ісландського малярства <g/> .
doc#96 Цьому ніби суперечать два факти його виставки <g/> .
doc#97 — або від нетерпіння <g/> , і тоді статично-розлогий плин біографічної <g/> , вкрай детальної оповіді здіймається ніби гребенем хвилі <g/> .
doc#97 Написана 1828 <g/> , надрукована 1832 <g/> , вона ніби передбачає катастрофічний для Росії перший напад на Хіву <g/> , керований В. Перовським <g/> , а безіменна смертоносна пустеля « <g/> Анчара <g/> » наводить на думку про ті Каракуми <g/> , які виміряв своїми ногами Шевченко <g/> .
doc#97 Наче автор увесь час ходить над власним текстом і розставляє крапки над і. Автор ніби жадає від читача <g/> : тут роби павзу <g/> .
doc#97 Тепер — ніби в тому ж фронті <g/> , але солідніше взявся до цих проблем Г. Грабович ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1993 <g/> , 11 <g/> , 118 <g/> ) <g/> .
doc#98 Після арешту Наума Кагановича — він показався над міру активним <g/> , — автоматично хапали тих <g/> , хто ніби був кадрами нового директора <g/> .
doc#98 В УРЕ гасло ніби є <g/> , хоч яке куце <g/> , але не в стосунку до України <g/> , — виходить <g/> , отже <g/> , на те саме <g/> .
doc#98 У Хмельницького вже ніби інакше — сам шляхтич <g/> , діяли Виговський <g/> , Богун <g/> …
doc#99 А тоді ж <g/> , ще недавно <g/> , перед « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській літературі починалося все ніби весело <g/> , козаки-троянці шкварили гопака <g/> , пришелепуватий Стецько намірявся відбути весілля <g/> , як ми тепер сказали б <g/> , у всегончарівському маштабі <g/> …
doc#99 Правда <g/> , танцюристі козаки були вже мертві <g/> , а Стецько дістав гарбуза <g/> , а Уляна ставала кріпачкою <g/> , але на кінець світу тоді ще ніби не заносилося <g/> … </p>