Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 зустрівся з Цебенком у Берліні <g/> , десь 1944 року <g/> . Як він дістався на Захід <g/> , я не знаю <g/> . Не відомо мені й
doc#81 , що я був єдиним <g/> , кому він не підклав свині <g/> . Як Пер Ґюнт <g/> , він обходив життя « <g/> по кривій <g/> » <g/> . </p><p> Такі
doc#81 безпідставної <g/> , ануж ця хвиля не заторкне <g/> ! <g/> ? Як я вже писав <g/> , усе це пішло полум'ям 1943 року <g/> ,
doc#81 дисциплін <g/> , бо він був тоді в першій групі <g/> . ( <g/> Як і в технікумі <g/> , до першої групи на кожному курсі
doc#81 багато питань <g/> , звичайно <g/> , не політичних <g/> . Як Скубакові в університеті <g/> , так я допомагав йому
doc#81 у кабінах нема <g/> , і ми сидимо ніч у кают-компанії <g/> . Як тільки ми виходимо з Дніпровського лимана <g/> ,
doc#81 мистецтва супроти життя лишалася <g/> . Як друга парта була відмежуванням від життя <g/> , так
doc#81 цієї вистави забути і прагнув почути це вдруге <g/> . Як відомо <g/> , одначе <g/> , це не було можливе <g/> . З наказу
doc#81 опери <g/> , і вона була заборонена на довгі роки <g/> . Як тепер бачу перед собою ту сторінку « <g/> Правди <g/> » з
doc#81 , а сам газетно-аµітаційний Іван Микитенко <g/> . Як звичайно <g/> , Микитенко писав одну п'єсу раз на рік
doc#81 до нового і своєрідного українського театру <g/> . Як відомо <g/> , це стало початком дороги для обох у
doc#81 початком дороги для обох у заслання й смерть <g/> . </p><p> Як я згадую й бачу виставу сьогодні <g/> , деталі побуту
doc#81 кусючість Падури-Крушельницького вірилося <g/> . Як вірилося в філософію того <g/> , що пізніше
doc#81 перші <g/> , себто з найкращими студентами групи <g/> . Як аспірант я діставав автоматично стипендію <g/> ,
doc#81 — і з неприхованим комплексом меншовартости <g/> . Як науковець він був повний <g/> , округлий нуль <g/> ,
doc#81 групами та й просто цуралися знайомств <g/> . Як я дізнався пізніше <g/> , одного з чотирьох <g/> , Миколу
doc#81 він лишався якоюсь мірою людяним і порядним <g/> . Як студент він був один з перших <g/> , зі мною він
doc#81 редактором « <g/> Соціялістичної Харківщини <g/> » <g/> . Як каже польський дотеп <g/> : Що потрібне <g/> , щоб стати
doc#81 джерелами до історії російської мови <g/> . Як відомо <g/> , в перші роки по війні він повернувся до
doc#81 — де б я мав жити <g/> , де ночувати <g/> , харчуватися <g/> ? Як і в усьому Радянському Союзі <g/> , готелі були