Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Його вирішальний мистецький успіх прийшов <g/> , коли йому було 33 роки — перша виставка в Торонто <g/> , а його “ <g/> нормальне <g/> ” життя мистця тривало несповна сімнадцять років <g/> , — він помер <g/> , коли йому було п'ятдесят <g/> . </p>
doc#72 Якщо могли ще бути сумніви щодо нового політичного напряму <g/> , два заходи виявили політику Хрущова ще до його “ <g/> обрання <g/> ” <g/> .
doc#6 <p> Дуже яскравий приклад “ <g/> площинної <g/> ” композиції багатьох картин Курилика — його “ <g/> Обідня пора в преріях <g/> ” з Макмастерського університету в Гамілтоні <g/> .
doc#72 Це навіть викликало роздратований протест В. Винниченка ( <g/> в його “ <g/> Открытое письмо к русским писателям <g/> " <g/> , “ <g/> Украинская жизнь <g/> ” 1913 <g/> , 10 <g/> ) <g/> .
doc#6 Бройгель любив виводити людей зі спини <g/> , він не боявся робити це навіть на першому пляні картини <g/> , — пошлюся на його “ <g/> Падіння Ікара <g/> ” в брюссельському музеї <g/> .
doc#72 <p> Єдиними дорадниками підпольських українців у питанні “ <g/> чистої <g/> ” української мови <g/> , тобто київського її стандарту <g/> , були нечисленні зацікавлені мовою еміґранти з підросійської України <g/> , що виїхали звідти десь коло 1920 р. Одним з таких був Модест Левицький з його “ <g/> Паки і паки <g/> ” ( <g/> “ <g/> Воля <g/> ” 1920 <g/> ) і “ <g/> Українською граматикою для самонавчання <g/> ” ( <g/> третє видання <g/> , 1923 <g/> ) <g/> .
doc#6 Звиклий до його “ <g/> поетики <g/> ” глядач <g/> , придивляючися до його нібито “ <g/> безідейних <g/> ” картин <g/> , картин <g/> , що ніби просто замальовують пейзаж <g/> , вигляд чи вчинки людей <g/> , починає <g/> , — може <g/> , не завжди доречно — і в багатьох з них знаходити те <g/> , що Курилик називав “ <g/> символами <g/> ” <g/> .
doc#6 <p> Такого типу “ <g/> килими <g/> ” <g/> , з візерунками малих різнокольорових людей <g/> , тільки не такі багаті на епізоди <g/> , знайдемо і в Курилика <g/> , приміром <g/> , у його “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , у “ <g/> Після снігопаду на авеню Балзам <g/> ” у торонтському циклі або в “ <g/> Весіллі в Кашубах <g/> ” у польському циклі <g/> , а на цій виставці — “ <g/> Споглянь людину без Бога <g/> ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) <g/> , хоч тут епізоди почасти відмежовані один від одного контуром ніби окремої рамки <g/> , так що картина сприймається подеколи як конґльомсрат відносно самостійних менших картин <g/> , об'єднаних тільки загальною ідеєю <g/> .
doc#10 Матеріали СВУ не згадують про його “ <g/> соціальне походження <g/> ” <g/> .
doc#6 Не раз звертано увагу на те <g/> , як випнуто жорстокість і страждання в його “ <g/> Страстях Христових <g/> ” <g/> , багато картин цього циклу з цього погляду чи не перевершують Матіса Ґрюневальда з його варіянтами Розп'яття й Луїса Моралеса з його образом скорбного Ісусаiv <g/> .
doc#6 Через брак прямих відомостей про це <g/> , я виписав усі імена письменників і творів <g/> , згадані Куриликом у його “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” ( <g/> перше й друге видання <g/> ) <g/> .
doc#71 <p> Перші збори Центральної Ради ( <g/> 25 червня 1917 р. <g/> ) <g/> , поза досить невизначеною програмою щодо національної автономії <g/> , вимагають <g/> , щоб “ <g/> певна частина грошей <g/> , які збираються в Центральну Казну з нашого народу <g/> , була віддана нам <g/> , представникам цього народу <g/> , на національно-культурні потреби його <g/> ” [ <g/> повний текст див <g/> .
doc#51 Позиції ці були визначальні для його „Української граматики <g/> ” ( <g/> 1918 <g/> , друге поширене видання 1920 <g/> ) і нормалізаційних порад <g/> , зібраних у книзі „На теми мови <g/> ” ( <g/> 1924 <g/> ) <g/> .
doc#81 В усіх цих фільмах дратувала статичність <g/> , відмова від сюжетної лінії ( <g/> він покохав її <g/> , вона забила його <g/> …