This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | Вона знала <g/> , на що вона лишалася <g/> . </p><p> Поза Україною <g/> , | поза | Европою я часто згадував її й думав про її долю <g/> . |
doc#81 | , і його поставили під карантин у шпиталі | поза | містом <g/> . Власне <g/> , в бараці <g/> . В дійсності хвороба |
doc#81 | . Та хто не без гріха <g/> , — казав я собі <g/> , адже <g/> , | поза | тим <g/> , ми були добрі товариші <g/> . </p><p> Товариші <g/> ? Давно |
doc#81 | і на живих людей <g/> . Але книжки для нього всі були | поза | критикою <g/> , і знав він їх у своїй ( <g/> себто |
doc#81 | ті журнали <g/> , календарі тощо <g/> , яких | поза | бібліотекою НТШ я не міг би мати ніде <g/> . Тема ця |
doc#81 | пропав <g/> . Тепер про неї не згадують ні в Києві <g/> , ні | поза | межами України <g/> . А була вона цікава <g/> , хоч і дуже |
doc#81 | УПА в Львові могли бути і Юрко Стефаник ( <g/> у | поза | тим абсолютно не уп-івському « <g/> Українському |
doc#81 | були так само неохочі заходити в ближчі зв'язки | поза | елементарною чемністю <g/> . І так ми жили спокоєм <g/> , |
doc#81 | цикл у Львові я не хотів <g/> . Я послав його до єдиного | поза | Львовом літературного журналу « <g/> Пробоєм <g/> » у |
doc#81 | мене під час подорожі <g/> . Це ж був мій перший виїзд | поза | межі Радянського Союзу <g/> . Львів був недовго |
doc#82 | років <g/> , як люди такої ж долі <g/> , як я <g/> , опинилися | поза | межами Радянської України <g/> . Слово опинилися — |
doc#82 | значення вислову <g/> ) <g/> , а свідомо вибраний був шлях | поза | межі батьківщини <g/> , себто — коли називати речі й |
doc#82 | про два українські ми — одне на Україні <g/> , друге | поза | її кордонами <g/> , на Захід ( <g/> умовно включаючи й |
doc#82 | є в сучассі два малі ми — одне на Україні <g/> , друге | поза | нею <g/> . Статистично ці два ми <g/> , скажімо ми <g/> , і ми2 <g/> , не |
doc#84 | не описувати <g/> , а афоризувати <g/> , два <g/> . Тому | поза | мого друга-неоклясика не має жадного значення |
doc#84 | . Самодостатнє <g/> . Свої рамки воно виповняє <g/> , а | поза | них виходити не потребує <g/> . Це рівновага <g/> . Людям з |
doc#84 | і замріяне <g/> , воно ввесь час стоїть | поза | своєю добою <g/> . Іноді воно пишається цим <g/> , частіше |
doc#84 | , про неоклясиків <g/> , про Европу і ми <g/> , не виходячи | поза | коло Драгоманов — Хвильовий — Донцов — |
doc#84 | <p> Те <g/> , що роблять наші мистці — здебільшого цілком | поза | часом <g/> . Пейзажі <g/> , як їх малював Левченко і |
doc#84 | ? Бажаючи створити українську концепцію | поза | добою <g/> , створено об'єктивно концепцію нашої |