Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Вона знала <g/> , на що вона лишалася <g/> . </p><p> Поза Україною <g/> , поза Европою я часто згадував її й думав про її долю <g/> .
doc#81 , і його поставили під карантин у шпиталі поза містом <g/> . Власне <g/> , в бараці <g/> . В дійсності хвороба
doc#81 . Та хто не без гріха <g/> , — казав я собі <g/> , адже <g/> , поза тим <g/> , ми були добрі товариші <g/> . </p><p> Товариші <g/> ? Давно
doc#81 і на живих людей <g/> . Але книжки для нього всі були поза критикою <g/> , і знав він їх у своїй ( <g/> себто
doc#81 ті журнали <g/> , календарі тощо <g/> , яких поза бібліотекою НТШ я не міг би мати ніде <g/> . Тема ця
doc#81 пропав <g/> . Тепер про неї не згадують ні в Києві <g/> , ні поза межами України <g/> . А була вона цікава <g/> , хоч і дуже
doc#81 УПА в Львові могли бути і Юрко Стефаник ( <g/> у поза тим абсолютно не уп-івському « <g/> Українському
doc#81 були так само неохочі заходити в ближчі зв'язки поза елементарною чемністю <g/> . І так ми жили спокоєм <g/> ,
doc#81 цикл у Львові я не хотів <g/> . Я послав його до єдиного поза Львовом літературного журналу « <g/> Пробоєм <g/> » у
doc#81 мене під час подорожі <g/> . Це ж був мій перший виїзд поза межі Радянського Союзу <g/> . Львів був недовго
doc#82 років <g/> , як люди такої ж долі <g/> , як я <g/> , опинилися поза межами Радянської України <g/> . Слово опинилися —
doc#82 значення вислову <g/> ) <g/> , а свідомо вибраний був шлях поза межі батьківщини <g/> , себто — коли називати речі й
doc#82 про два українські ми — одне на Україні <g/> , друге поза її кордонами <g/> , на Захід ( <g/> умовно включаючи й
doc#82 є в сучассі два малі ми — одне на Україні <g/> , друге поза нею <g/> . Статистично ці два ми <g/> , скажімо ми <g/> , і ми2 <g/> , не
doc#84 не описувати <g/> , а афоризувати <g/> , два <g/> . Тому поза мого друга-неоклясика не має жадного значення
doc#84 . Самодостатнє <g/> . Свої рамки воно виповняє <g/> , а поза них виходити не потребує <g/> . Це рівновага <g/> . Людям з
doc#84 і замріяне <g/> , воно ввесь час стоїть поза своєю добою <g/> . Іноді воно пишається цим <g/> , частіше
doc#84 , про неоклясиків <g/> , про Европу і ми <g/> , не виходячи поза коло Драгоманов — Хвильовий — Донцов —
doc#84 <p> Те <g/> , що роблять наші мистці — здебільшого цілком поза часом <g/> . Пейзажі <g/> , як їх малював Левченко і
doc#84 ? Бажаючи створити українську концепцію поза добою <g/> , створено об'єктивно концепцію нашої