This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 | її <g/> , втраченої тепер <g/> , але носієм якої був він | сам | <g/> . </p><p> Але для мене Якобсон був серед моїх перших |
doc#92 | слов'янської секції <g/> , уже знайомий нам В. <g/> , | сам | мене запросив <g/> . За тему я вибрав українські |
doc#92 | на знищення <g/> . </p><p> Нагода трапилася 1962 року <g/> . І я | сам | спровокував війну <g/> . Я вирішив зголоситися на |
doc#92 | Білодідові обвинувачення <g/> . По-перше <g/> , | сам | факт друкування в « <g/> Новій Україні <g/> » — газеті <g/> , що |
doc#92 | . </p><p> Не конче в кожному випадку Якобсон виступав | сам | <g/> . Очорнення людини — в дусі арії Дон-Базіліо про |
doc#92 | колег ( <g/> він не був американцем <g/> , а до того ж <g/> , як він | сам | любив підкреслювати <g/> , належав до людей <g/> , |
doc#92 | якобсоніядою <g/> . Прибічники Якобсона <g/> , як і він | сам | <g/> , не потребували цього разу навіть |
doc#92 | передав Вам свої добрі побажання <g/> » <g/> . </p><p> І <g/> , нарешті <g/> , | сам | Якобсон <g/> , 14 листопада 1962 <g/> : « <g/> 1958 року в Москві |
doc#92 | років тому <g/> . На честь Якобсона треба сказати <g/> , що | сам | він таких рецензій не писав <g/> . На брудну роботу в |
doc#92 | й не скине на мене лихо й біду <g/> … І так я сидів дома | сам | <g/> . Десь об одинадцятій годині до мене стукають <g/> . |
doc#93 | цими кетягами <g/> . В Ахметелі кожний рухався | сам | <g/> , кожний по-своєму <g/> , а все це зливалося в єдність |
doc#94 | ernst <g/> . На Заході письменник вільний стояти | сам | по собі або шукати однодумців <g/> , він залежний |
doc#94 | , так він бачить найбільше прагнення імперії <g/> : </p><p><g/> … | сам | Бог у нас <g/> ! </p><p> Нам тільки сакля очі коле <g/> : </p><p> Чого вона |
doc#94 | народ у покорі <g/> . Він <g/> , цар <g/> , був самодержець <g/> , він | сам | усе держав <g/> . Коли царя не стало <g/> , демагогічна |
doc#94 | семантичні метаморфози <g/> , поняття народу <g/> , | сам | народ ставали чимраз безформнішими <g/> , |
doc#95 | — Чоботарська <g/> , Коцарська <g/> , Гончарівка <g/> … Я | сам | мав честь жити на такій « <g/> цеховій <g/> » вулиці — |
doc#95 | . Може <g/> , він і суто суб'єктивний <g/> . Але хай читач | сам | судить <g/> . Ось вона — історія в таксі <g/> . </p><p> Час наглив <g/> , |
doc#95 | б смертельною небезпекою для України <g/> . І Харків | сам | змагається за свою українськість <g/> . Тільки |
doc#96 | світі <g/> . Справді <g/> , директор місцевого опалення — | сам | Люцифер <g/> . Місто огрівається гарячою водою з |
doc#97 | має двох героїв <g/> . Один — Шевченко <g/> . Другий — | сам | Большаков <g/> . Шевченко потерпає <g/> , Большаков |