Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 » </p><p> « <g/> Та вже ж у юрті <g/> !
doc#95 Та ж увесь Харків молодий <g/> , це ж не Америка <g/> .
doc#96 Та нас тут цікавить ісландець <g/> .
doc#96 Та навіть вівці тут — на диво і всупереч Вольтеровому « <g/> Кандідові <g/> » — на диво не колективістичні <g/> .
doc#96 Новітній час і тут приніс утечу до міст <g/> , але поки що найбільше з них — Рейк'явік — має 80 тисяч мешканців <g/> , а друге — Акурейрі — 9. Та і тут спосіб життя підкреслено індивідуальний <g/> .
doc#96 з слова <g/> , що означає ліс <g/> , але його знищили люди й з'їли вівці <g/> . </p><p> Та покиньмо цвинтар й ходімо на вулиці Рейк'явіку <g/> . Ходити довго ними можна не тільки через
doc#96 Та з такого типу фолкльору не росте жадна новітня культура <g/> . </p>
doc#96 Та імітація не задовольняє <g/> .
doc#97 Та й саме посилання на « <g/> державність <g/> » кулака говорить про його російськість <g/> .
doc#97 Та ще в совєтській редакції <g/> .
doc#98 Та це був і кінець нашим ледве початим контактам — газетне оголошення про смерть Новиченка <g/> , і <g/> , отже <g/> , урвалося наше майже не почате знайомство <g/> .
doc#98 Та й ми не в безнадійному боргу <g/> .
doc#98 Та ось у недавньому чийомусь там органі стверджується — як факт минулого і зразок на прийдешнє <g/> , — навіки і віки відсутність національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у французів <g/> ) <g/> , не будовано неприступних замків <g/> , як у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> .
doc#99 Та покоління Забужко навчили <g/> , що траса <g/> , на якій написано <g/> : До Раю <g/> , — справді приводить до пекла <g/> .
doc#99 там рожеві чи блакитні солодкосяйні марева <g/> , а пах плоті і червінь густої крови <g/> . </p><p> Та це було б занадто просто — половина політики <g/> , половина еротики <g/> , і <g/> , мабуть
doc#99 Та ж так не пишеться <g/> !
doc#99 Та ще й українською мовою писану ( <g/> якою ніхто не читає <g/> ) <g/> .
doc#100 Та й <g/> , відверто кажучи <g/> , трохи лякають вони мене <g/> , ті праці <g/> : там ще дух старого колективізму <g/> , а не індивідуальних спостережень <g/> … </p>
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> …
doc#101 Та коли буде мій некролог <g/> , там усе буде сказано <g/> . </p>