Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 її <g/> , втраченої тепер <g/> , але носієм якої був він сам <g/> . </p><p> Але для мене Якобсон був серед моїх перших
doc#92 слов'янської секції <g/> , уже знайомий нам В. <g/> , сам мене запросив <g/> . За тему я вибрав українські
doc#92 на знищення <g/> . </p><p> Нагода трапилася 1962 року <g/> . І я сам спровокував війну <g/> . Я вирішив зголоситися на
doc#92 Білодідові обвинувачення <g/> . По-перше <g/> , сам факт друкування в « <g/> Новій Україні <g/> » — газеті <g/> , що
doc#92 . </p><p> Не конче в кожному випадку Якобсон виступав сам <g/> . Очорнення людини — в дусі арії Дон-Базіліо про
doc#92 колег ( <g/> він не був американцем <g/> , а до того ж <g/> , як він сам любив підкреслювати <g/> , належав до людей <g/> ,
doc#92 якобсоніядою <g/> . Прибічники Якобсона <g/> , як і він сам <g/> , не потребували цього разу навіть
doc#92 передав Вам свої добрі побажання <g/> » <g/> . </p><p> І <g/> , нарешті <g/> , сам Якобсон <g/> , 14 листопада 1962 <g/> : « <g/> 1958 року в Москві
doc#92 років тому <g/> . На честь Якобсона треба сказати <g/> , що сам він таких рецензій не писав <g/> . На брудну роботу в
doc#92 й не скине на мене лихо й біду <g/> … І так я сидів дома сам <g/> . Десь об одинадцятій годині до мене стукають <g/> .
doc#93 цими кетягами <g/> . В Ахметелі кожний рухався сам <g/> , кожний по-своєму <g/> , а все це зливалося в єдність
doc#94 ernst <g/> . На Заході письменник вільний стояти сам по собі або шукати однодумців <g/> , він залежний
doc#94 , так він бачить найбільше прагнення імперії <g/> : </p><p><g/> … сам Бог у нас <g/> ! </p><p> Нам тільки сакля очі коле <g/> : </p><p> Чого вона
doc#94 народ у покорі <g/> . Він <g/> , цар <g/> , був самодержець <g/> , він сам усе держав <g/> . Коли царя не стало <g/> , демагогічна
doc#94 семантичні метаморфози <g/> , поняття народу <g/> , сам народ ставали чимраз безформнішими <g/> ,
doc#95 — Чоботарська <g/> , Коцарська <g/> , Гончарівка <g/> … Я сам мав честь жити на такій « <g/> цеховій <g/> » вулиці —
doc#95 . Може <g/> , він і суто суб'єктивний <g/> . Але хай читач сам судить <g/> . Ось вона — історія в таксі <g/> . </p><p> Час наглив <g/> ,
doc#95 б смертельною небезпекою для України <g/> . І Харків сам змагається за свою українськість <g/> . Тільки
doc#96 світі <g/> . Справді <g/> , директор місцевого опалення — сам Люцифер <g/> . Місто огрівається гарячою водою з
doc#97 має двох героїв <g/> . Один — Шевченко <g/> . Другий — сам Большаков <g/> . Шевченко потерпає <g/> , Большаков