Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 моїй пам'яті <g/> . Статтю я підписав як Гр <g/> . Шевчук <g/> , а він — як В. Нетай <g/> . У редакції на нас натискали <g/> , щоб ми
doc#30 з Шевченка такого собі Канта <g/> . Бо Ви філософ <g/> , — а він — як з якого боку <g/> . Він не тільки до Адельфінок
doc#84 здогадно нашому емігрантові пересічному <g/> , що він — і ніхто — уже ніколи не їстиме того борщу <g/> , тих
doc#72 і тільки про Грушевсь- кого відзивалася <g/> , що він <g/> аж надто вже таки свою мову погаличанив <g/> ” ( <g/> 1938
doc#65 мовлення <g/> <g/> , а Шевельов заперечує це тому <g/> , що він <g/> відірваний від живої української мови <g/> ” ( <g/> с. 47
doc#21 літератури <g/> , мистецтва і критики <g/> <g/> , і не був він <g/> у співпраці <g/> ” з МУРом <g/> , а просто на кінцевій
doc#72 , що це його “ <g/> дуже приємно здивувало <g/> <g/> , бо досі він <g/> ще не бачив таких гімназистів <g/> <g/> . На селі
doc#72 зо мною так <g/> , що я спитав його <g/> , чи не з Галичини він <g/> ” ( <g/> 1912 <g/> , 12 <g/> ) <g/> . </p><p> Але Петлюра не був одиноким <g/> .
doc#7 спогад <g/> ? Чи це порівняння зв'язане з подальшим « <g/> він <g/> … підняв <g/> » <g/> ? У другому випадку спогад і веселість
doc#12 його не беремо <g/> , напр <g/> . <g/> : „Тількищо повернувся він <g/> … і стояв збіднившись і щуривсь на патера