This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 | Це ще з тих років <g/> , коли він був студентом <g/> . |
doc#102 | Не пригадую <g/> , чи він був спочатку в кращій чи середній <g/> , але після розподілу опинився в найкращій <g/> . |
doc#102 | Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> . |
doc#102 | Одним словом <g/> , він опинився в першій групі <g/> . </p> |
doc#102 | Усе він знає <g/> , усе вміє <g/> , в оцій маминій сорочці — це було дуже мило дивитись <g/> . |
doc#102 | Але що він почав писати так як треба <g/> , так як вимагається <g/> , то це його й загубило як письменника <g/> . |
doc#103 | Коли його послали на роботу в районну газету <g/> , десь на Полтавщину <g/> , то <g/> , напевне <g/> , з нудьги <g/> , він там почав писати вірші й надсилати мені <g/> . |
doc#103 | Пили чай у родинному колі <g/> , мирно розмовляли <g/> , він подарував мені свою останню книжку <g/> , — здається <g/> , це був якийсь автобіографічний роман <g/> , невдалий <g/> , мушу сказати <g/> . </p> |
doc#103 | Нібито коли в роки війни він потрапив до харківської в'язниці <g/> , то передав мені лист <g/> , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> . |
doc#103 | Можливо <g/> , такий лист і справді був <g/> , але до мене він ніколи не потрапляв <g/> . </p> |