Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Пам'ятаю добре й Вірині місячні <g/> , суті яких я не розумів <g/> , у родині для мене вони звалися міµренями <g/> .
doc#81 Єреван був тоді справді азіятське місто <g/> , яких я перед тим не бачив <g/> , — Тбілісі був проти нього просто як Париж <g/> .
doc#92 Він — і Трубецкой — були для мене втіленням двох шкіл <g/> , від яких я хотів числити себе як науковця — російських формалістів і празького мовознавчого гуртка <g/> .
doc#4 Щастя на світі все таки є <g/> , щастя Філемона й Бавкіди ( <g/> до яких я ще повернуся далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#58 На місці авторки я лишив би це своїм колегам <g/> , серед яких є й чимало жінок <g/> , а шукав би драматургії <g/> , що була б у часі й просторі тому <g/> , щоб була б понад часом і простором <g/> . </p>
doc#18 Спростовання в тому <g/> , що рух до поставленої мети дає зміст життю <g/> , приносить стільки щастя <g/> , скільки людина може мати <g/> , і творить ті духові цінності <g/> , в яких є сенс людського існування і які відкривають людині шлях до Єгови <g/> . </p>
doc#52 Жінок у Кенґірі « <g/> знайшлося багато не тільки горлатих <g/> , але й сміливих <g/> , особливо серед українських дівчат <g/> , яких і було в жіночому таборі більшість <g/> » ( <g/> с. 321 <g/> ) <g/> .
doc#101 І мені приємно <g/> , що це вдалося зробити тепер — це місто прекрасної архітектури <g/> , з ним пов'язане життя багатьох талановитих осіб <g/> , серед яких і мій учитель — професор Василь Сімович <g/> .
doc#9 « <g/> На світі нема суцільної <g/> , по всіх місцях однакової <g/> , живої мови <g/> , а єсть тільки місцеві діялекти <g/> , сума яких і творить мову <g/> …
doc#103 Тому що багато людей <g/> , про яких ідеться на сторінках цих книжок <g/> , були ще живі <g/> .
doc#71 <p> xiv Є чимало праць <g/> , у яких ідеться про церковнослов'янські елементи в мові Шевченка <g/> .
doc#15 В них можна вбачати одне з імовірних безпосередніх джерел тих називних речень <g/> , в яких іменник у називному відмінку <g/> , головний член речення <g/> , виражає не назву матеріяльного предмета <g/> , а назву дії або стану <g/> . </p>
doc#81 Пам'ять його взагалі була виняткова <g/> , і його спогади <g/> , які він час від часу публікував <g/> , зберегли багато кольоритних деталів людей і подій <g/> , яких інакше ми б не знали <g/> .
doc#94 Запалали багаття <g/> , на яких ішли з димом книжки та їхні автори <g/> , Ватикан видавав індекси заборонених книжок <g/> , інквізиція нищила їх разом з їхніми творцями й читачами <g/> . </p>
doc#36 Письменник можливо послідовніше виклав ті погляди <g/> , до яких Ґе дійшов цілком самостійно <g/> , задовго до їхнього знайомства <g/> .
doc#7 Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова певного типу або й певні слова <g/> .
doc#102 Свідомо наводжу цей докладний список публікацій ( <g/> дві з яких — рецензії <g/> , одна — посмертна згадка <g/> , решта — мовознавчого нахилу <g/> ) <g/> , бо <g/> , власне <g/> , вони й стали причиною обвинувачень вченого у коляборації <g/> . </p>
doc#84 З одного боку спираючися на Донцова <g/> , вони з другого хочуть спертися на Багряного <g/> , Барку <g/> , Подоляка — себто письменників <g/> , які <g/> , за термінологією Донцова <g/> , безперечно <g/> , опинилися б у рядах письменників плебейських <g/> , свинопаських <g/> , гречкосійських чи ще яких — і це цілком свідомо <g/> , послідовно й добровільно <g/> . </p>