Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Коли я тепер пробую підсумувати ці розмови <g/> , мені здається <g/> , що в усьому тому було трохи театру — таємниче освітлення <g/> , притишене плетиво не дуже виразних слів і речень <g/> , самі виклики на розмову <g/> , але без будь-яких конкретних доручень <g/> , непоява Володимира Андрійовича поза своїм мешканням <g/> , ніби він був під домашнім арештом <g/> , загальне враження таємничої конспірації без справжньої конспірації <g/> .
doc#81 <p> Але як міг він говорити виразно <g/> , стисло й точно про таку просту програму дії — не виходити поза межі припущеного німцями <g/> , але в тих межах дбати за українські інтереси <g/> ?
doc#81 Багато з того <g/> , що він робив <g/> , лишалося невідомим <g/> , бо він формально був зв'язаний приписами військової дисципліни <g/> , поза рамки яких він раз-у-раз виходив <g/> .
doc#81 Настрої в мене тоді були <g/> , поза особистим <g/> , дуже українсько-патріотичні <g/> , і це теж шкодило моїм першим спробам пера <g/> .
doc#81 До мене як потенційного рецензента він ставився добре <g/> , пригадую <g/> , як він мене переймав у коридорі поза льожами і переконував у перспективності його театру в Харкові <g/> , але якось мені не навіював довір'я <g/> , може <g/> , через його циганське обличчя й промітні чорні очі й непевну посмішку <g/> .
doc#81 Мої маршрути були обмежені <g/> , як тільки можна <g/> , в голодному й страшному тепер місті не було ні сил <g/> , ні бажання блукати поза межами конче потрібного <g/> , притаманний мені перед тим і після того Wanderlust катастрофічно зник <g/> .
doc#81 <p> Отже — доцільна <g/> , але примітивна й аж ніяк не глибока програма <g/> , а поза нею — нічого <g/> .
doc#81 У Харкові ми були частиною України — Київ був поза Україною <g/> , він був ніде <g/> .
doc#81 Єдина дочка Надя <g/> , як мені сказали <g/> , подалася десь поза Київ <g/> , а її синок Олег <g/> , називаний у родині Алік <g/> , милий хлопець <g/> , що ще перед війною вступив до військової школи ( <g/> « <g/> училища <g/> » <g/> ) і якраз на початок війни був випущений лейтенантом <g/> , зразу пішов на фронт <g/> , щоб звідти ніколи не повернутися <g/> .
doc#81 Виходило воно леµально <g/> , але тепер на статусі нелеµальщини <g/> , поза законом перебування <g/> , у « <g/> законі <g/> » знешкодження вибухового матеріялу <g/> .
doc#81 Це не було реальне місто <g/> , воно було ніби поза часом і простором <g/> , воно було я <g/> , але це я <g/> , так вірилося <g/> , вірилося беззастережно <g/> , знаходило себе в образі міста <g/> .
doc#81 Бо для мене Львів був Україна <g/> , і поза нею в ньому нічого не існувало <g/> . </p>
doc#81 Що селянство — суспільна категорія вічна <g/> , воно зберігає в собі душу нації <g/> , і тому ця душа невмируща <g/> , — дарма що про селянство я не мав багато поняття <g/> , а лихий досвід моїх зустрічей з селюками в студентські роки <g/> , реальними селюками <g/> , а не уявними — якось лишався поза моїм уявленням того вічного трансцендетального селянства <g/> .
doc#81 Під час німецької окупації він не виявляв намірів покинути своє місто <g/> , але він розумів моє становище <g/> , яке він уважав відмінним <g/> , і ми попрощалися сердечно <g/> , коли мені прийшов час покидати Львів <g/> , хоч перед тим жадних зустрічей поза кімнатою нашої комісії ми не мали <g/> . </p>
doc#81 У радянській ліквідації діячів періоду українізації Семенів був заарештований і чи засланий <g/> , чи видалений поза межі України <g/> , — не знаю <g/> , але чи так чи так він опинився в Воронежі <g/> .
doc#81 <p> А поза тим він був ще й людиною західної <g/> , точніше — передусім німецької культури <g/> .
doc#81 Власне <g/> , враження Львова як інтелектуального центру незалежної України в серцях і розумах новаків творилося <g/> , поза приватними зустрічами й розмовами <g/> , саме цими вечорами в Клюбі <g/> . </p>
doc#81 Я не був з ним знайомий ближче <g/> , поза кількома випадковими зустрічами й мимобіжними розмовами <g/> .
doc#81 Досвід Гірнякової дальшої роботи <g/> , коли він пробував стати на чолі інших <g/> , уже еміµраційних театрів <g/> , показав його режисерську й навіть акторську ( <g/> поза виставами <g/> , керованими самим Курбасом <g/> ) яловість <g/> .
doc#81 А поза тим <g/> , нас приймали як своїх <g/> , наче ми ще вчора були в Гаях <g/> , а оце побували у Львові й повернулися <g/> .