Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#78 Хоч найближчою для Павловського особисто була саме мова чернігівського типу з чергуванням о з у або з и <g/> , як він це часом ненавмисне прозраджує <g/> , особливо в тих словах <g/> , етимологія яких йому була неясна ( <g/> далыбу 32 <g/> , магайбу 44 <g/> , пробу 53 <g/> ; дзвин 2 <g/> , паныв Gen <g/> .
doc#78 Найдавніша книжна традиція була церковнослов'янська <g/> , та вона дала б форми типу хожду <g/> , м ( <g/> оло <g/> ) щу <g/> …
doc#78 ; </p><p> д. Іменники типу зілля мають довгі приголосні плюс е ( <g/> Павловський позначає його ѣ <g/> ) <g/> : насгиьнѣ ( <g/> 7 <g/> ) <g/> , вєсільлѣ ( <g/> 28 <g/> ) та ін <g/> .
doc#78 <p> Але в дальших випадках годі думати про вплив Шевченкової говірки <g/> , якщо навіть припустити слабкі північні впливи на неї <g/> : </p><p> 3. Перед початковим о- не буває типового для південно-київських говірок протетичного г <g/> : оріхи <g/> , виострю 23 <g/> ) <g/> ; </p><p> 4. Ненаголошені о <g/> , у <g/> , за рідкими винятками <g/> , не плутаються 24 <g/> ) <g/> ; </p><p> 5. В іменниках типу зілля поруч нормального -а є випадки з -е після подовжених приголосних <g/> : весілле <g/> , возліссе <g/> , камінне 25 <g/> ) <g/> ; </p><p> 6. У дієсловах 2 дієвідміни в 1 особі одн <g/> .
doc#78 ) <g/> , Солонин <g/> , Селецьких <g/> , Капністів <g/> , Бурковських <g/> , Лукашевича — і всі вони зв'язані з тією ж територією і <g/> , безперечно <g/> , коли говорили по-українськи <g/> , вживали говірки чернігівського типу <g/> .
doc#79 <p> Так звана « <g/> критика <g/> » Щупаків <g/> , Коваленків тощо <g/> , не кажучи вже про меншу свиноту типу Гайових <g/> , Юрченків або Чернеців <g/> , запліднила нашу літературу новим критичним жанром – жанром публічного доносу <g/> .
doc#80 Уже початок повісти з появою « <g/> борця за радянську владу <g/> » й відновника закиненого заводу Семена Кузьменка — пародія на радянські романи такого « <g/> реконструктивного <g/> » типу <g/> , започатковані 1925 року « <g/> Цементом <g/> » Федора Гладкова <g/> .
doc#80 <p> Але словесні парадокси ( <g/> які <g/> , до речі <g/> , неминуче були зв'язані з банальностями <g/> , бо суть переважного типу парадоксів якраз у тому <g/> , що вони заперечують банальності <g/> ) — далеко не єдиний і не головний засіб експресіонізму в Домонтовичевій прозі <g/> .
doc#81 До того ж моя пам'ять переважно зорового типу <g/> .
doc#81 Приватна ініціятива такого типу в ті роки ще була можлива <g/> .
doc#81 Типово по-вчительському сіра на вигляд <g/> , у пенсне <g/> , вона належала до того типу викладачів російської мови й літератури <g/> , про який уже була тут згадка <g/> : закохані в свою дисципліну <g/> , по-релігійному певні <g/> , що роблять добре діло <g/> , ширячи російську культуру й ментальність <g/> .
doc#81 Скільки пригадую <g/> , це були писання ліберального типу на так звані « <g/> прокляті <g/> » питання <g/> , що хвилювали перед революцією російську ліберальну інтеліµенцію <g/> .
doc#81 Як архівар я мав окрему кімнату <g/> , вузьку <g/> , коридорного типу <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , що було на місці « <g/> Саламандри <g/> » перед тим <g/> , як її збудували <g/> , — мене привезено до Харкова <g/> , коли вона вже стояла <g/> , — але <g/> , напевне <g/> , це були малі будиночки типу Гоппового-кравцевого <g/> .
doc#81 Так новий капіталізм пожирав <g/> , ковтав <g/> , нищив рештки старого міста ще напівсільського типу <g/> .
doc#81 Бритва <g/> , фірми Мосштамп <g/> , — уже державна радянська промисловість <g/> , не приватна типу Миші Бармасового вітчима Познанського <g/> , куплена в Пасажі <g/> , де щось дістати не було завжди легко <g/> .
doc#81 Здебільшого це були театри консервативного типу <g/> , що не надто різнилися від недавнього синельниківського <g/> : Театр колишній Корша ( <g/> так він і звався <g/> , колишній <g/> !
doc#81 Мабуть <g/> , у цей час десь О. Довженко вже фільмував « <g/> Звенигору <g/> » <g/> , випущену на екрани Харкова в лютому 1928 року <g/> , але про це глядач мого типу тоді ще нічого не знав <g/> . </p>
doc#81 Мовляв <g/> , обличчя єврейського типу <g/> , будова тіла — типова українська <g/> . </p>
doc#81 І в зовнішності Шамрая було щось від гоголівського персонажа <g/> , як на надмір патосу трохи комічного в своїй присадкуватості <g/> , й дещо циганського типу обличчя з пишною чуприною <g/> .