Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 ) статті з оцим ( <g/> понижчим <g/> ) до неї додатком <g/> . </p>
doc#89 Про неї знав Сковорода <g/> .
doc#89 Тож відвернімось від неї <g/> .
doc#89 Так і згадується Маланка з « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> : « <g/> У неї спущені додолу очі й затиснені губи <g/> .
doc#89 Виявляється <g/> , що стаття 1948 року про неї не тільки не втратила свого значення <g/> , а й набула чималої злободенности <g/> .
doc#90 Особливо типове для неї відчуття приречености <g/> .
doc#91 Знайомство з машиною <g/> , орудування нею — здобуток <g/> , віра в неї <g/> , схиляння перед нею — втрата <g/> . </p>
doc#92 перша зустріч наша відбулася аж десь у вересні <g/> . </p><p> Та перед тим <g/> , як про неї оповідати <g/> , словечко про одну з тих телеграм <g/> , якими бомбардовано мене в Люнді <g/> .
doc#92 Вона була його добрим генієм <g/> , і це через неї виросла моя довголітня приязнь з цією бездітною родиною <g/> .
doc#92 І вже поготів не малість і якусь слимакову м'якість його ручки <g/> , що не стискала вашу <g/> , а втискалася <g/> , вкладалася в неї <g/> ?
doc#92 Відсторонися від неї <g/> .
doc#92 А дієслівних основ усе-таки лишилося дві <g/> , і було далеко легше <g/> , вивчаючи російську мову чи яку там іншу слов'янську <g/> , запам'ятати ті дві основи <g/> , ніж запам'ятати ту ідеальну одну <g/> , що ніде не існувала <g/> , і кожного разу прикладати до неї складні правила трансформації <g/> . </p>
doc#92 В одній з п'єс Максима Горького герой <g/> , фабрикант <g/> , коли стається в Росії лютнева революція <g/> , поспішає « <g/> приєднатися до неї <g/> » <g/> .
doc#92 Він вихоплював тему і імпровізував на неї <g/> .
doc#92 Тема була далека від історичної правди <g/> , крізь неї аж надто проглядало патріотичне wishful thinking <g/> .
doc#92 вийшла 1979 року <g/> , але її ефект був подібний до сплеску води <g/> , коли до неї кинути камінь <g/> . Брижі розходяться <g/> , камінь поринув на дно <g/> , і знов бачимо рівну
doc#92 З неприспаною пильністю накидається на неї в спеціяльній рецензії той самий Л. Догана голляндцям — як вони наважилися видати таку книжку <g/> .
doc#93 ) зґвалтування Груші стражником — без доторку хоч би пальцем до неї <g/> , — якого сласно й талановито-брудно грає Р. Мікаберідзе <g/> , — річ революційна в пісновилущеному радянському театрі <g/> . </p>
doc#94 В основі переслідування книжки лежить любов до неї <g/> .
doc#94 Тим самим вона стала частиною цієї релігії і святість релігії перейшла на неї <g/> , власне <g/> , не стала <g/> , а далі була <g/> , далі тривала <g/> .