This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#78 | особисто була саме мова чернігівського | типу | з чергуванням о з у або з и <g/> , як він це часом |
doc#78 | була церковнослов'янська <g/> , та вона дала б форми | типу | хожду <g/> , м ( <g/> оло <g/> ) щу <g/> … Книжна традиція <g/> , про яку тут |
doc#78 | глечычок ( <g/> 85 <g/> ) <g/> , прыдеш ( <g/> 89 <g/> ) та ін <g/> . <g/> ; </p><p> д. Іменники | типу | зілля мають довгі приголосні плюс е ( |
doc#78 | винятками <g/> , не плутаються 24 <g/> ) <g/> ; </p><p> 5. В іменниках | типу | зілля поруч нормального -а є випадки з -е після |
doc#78 | , вживали говірки чернігівського | типу | <g/> . Мемуарист засвідчує <g/> , що багато пань з цього |
doc#79 | тощо <g/> , не кажучи вже про меншу свиноту | типу | Гайових <g/> , Юрченків або Чернеців <g/> , запліднила |
doc#80 | радянські романи такого « <g/> реконструктивного <g/> » | типу | <g/> , започатковані 1925 року « <g/> Цементом <g/> » Федора |
doc#80 | зв'язані з банальностями <g/> , бо суть переважного | типу | парадоксів якраз у тому <g/> , що вони заперечують |
doc#81 | . До того ж моя пам'ять переважно зорового | типу | <g/> . Вона фіксує поодинокі картини з минулого <g/> , але |
doc#81 | у третій гімназії <g/> . Приватна ініціятива такого | типу | в ті роки ще була можлива <g/> . Не те <g/> , щоб на таке |
doc#81 | сіра на вигляд <g/> , у пенсне <g/> , вона належала до того | типу | викладачів російської мови й літератури <g/> , про |
doc#81 | пригадую <g/> , це були писання ліберального | типу | на так звані « <g/> прокляті <g/> » питання <g/> , що хвилювали |
doc#81 | я мав окрему кімнату <g/> , вузьку <g/> , коридорного | типу | <g/> . Уздовж стін ішли полиці <g/> , де стояли справи на |
doc#81 | стояла <g/> , — але <g/> , напевне <g/> , це були малі будиночки | типу | Гоппового-кравцевого <g/> . Так новий капіталізм |
doc#81 | нищив рештки старого міста ще напівсільського | типу | <g/> . Ішла нова доба <g/> , але ні кравець <g/> , ні Гопп <g/> , ні я про |
doc#81 | радянська промисловість <g/> , не приватна | типу | Миші Бармасового вітчима Познанського <g/> , |
doc#81 | . Здебільшого це були театри консервативного | типу | <g/> , що не надто різнилися від недавнього |
doc#81 | в лютому 1928 року <g/> , але про це глядач мого | типу | тоді ще нічого не знав <g/> . </p><p> Музичне життя Харкова |
doc#81 | своїм очам <g/> . Мовляв <g/> , обличчя єврейського | типу | <g/> , будова тіла — типова українська <g/> . </p><p> Кремезний <g/> , |
doc#81 | в своїй присадкуватості <g/> , й дещо циганського | типу | обличчя з пишною чуприною <g/> . Але <g/> , не зважаючи на |