Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Так відрегульованою була мова Шевченка і Куліша <g/> , тільки що ми маємо тут до діла не з російською мовою <g/> , а з церковнослов'янськими компонентами <g/> .
doc#16 І хіба нема їх у Шевченка і Лесі Українки ( <g/> за винятком хіба провансальства політичного <g/> !
doc#45 Він навіть одразу складає український буквар для цих шкіл <g/> , бо приступні тоді букварі П. Куліша <g/> , 1857 і 1861 <g/> , Шевченка і М. Гатцука <g/> , обидва 1861 <g/> , його <g/> , очевидно <g/> , не задовольняли <g/> .
doc#9 Рух народовців приносить культ Шевченка і народної мови на великоукраїнській основі <g/> .
doc#9 Шевченкові схрещення були занадто різкі й сміливі для сучасників <g/> ; на прикладі М. Драгоманова ми знаємо <g/> , наскільки глухі були до них сучасники Шевченка і наступне покоління <g/> .
doc#81 Шевченків « <g/> Кобзар <g/> » був у російському перекладі Ф. Сологуба <g/> , але цей переклад не дає ніякого уявлення про Шевченка і не має ніякої мистецької вартости <g/> . </p>
doc#30 <p> 2 лютого '98 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> мерсі за гнівного Шевченка і не менше гнівну Оксану <g/> .
doc#15 <p> Так можна розглядати генезу називного речення і в прикладі з Шевченка І небо не вмите <g/> , і заспані хвилі <g/> , наведеному вище <g/> . </p>
doc#27 <p> Власне <g/> , тут дві константи — ненависть-любов до Шевченка і несталість <g/> .
doc#36 <p> Зустрічаємо в Шевченка і образ Іуди ( <g/> напр <g/> .
doc#81 Шевченка і уявляв собі елітарну Академію Наук на еміµрації <g/> .
doc#97 Є за тим у Шевченка і філософія <g/> .
doc#84 Яка влилася і визначила « <g/> звучання <g/> » нашої історії в часи Володимира Великого і Ярослава Мудрого <g/> , Данила Галицького і Сагайдачного <g/> , Хмельницького і Мазепи <g/> , Шевченка і Юрія Липи <g/> .
doc#68 » <g/> ; у Стуса <g/> : « <g/> Мале й зелене - недоросток літ <g/> » <g/> , у Шевченка — « <g/> А ми малі були і голі <g/> » ( <g/> « <g/> Якби ви знали <g/> , паничі <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#68 козак безверхий упаде <g/> » ( <g/> « <g/> Бували войни <g/> » <g/> ) — в Стуса <g/> : « <g/> і царство це — минеться без клятв і без карань <g/> » <g/> ; у Шевченка — « <g/> на нашій — не своїй землі <g/> » ( <g/> « <g/> Мені однаково <g/> » <g/> ) - у Стуса « <g/> нестерпна рідна чужина <g/> » і ще раз <g/> : « <g/> на цій пахкій <g/> , а не своїй землі <g/> » <g/> ; у Шевченка - « <g/> голову схопивши в руки <g/> , дивуєшся <g/> , чому не йде апостол правди і науки <g/> » ( <g/> « <g/> І день іде <g/> » <g/> ) - у Стуса <g/> : « <g/> А ти все ждеш <g/> .
doc#68 Інші паралелі <g/> : у Шевченка — « <g/> і без сокири <g/> …
doc#23 примітку 1 <g/> ) <g/> ; Шевченка — з Тарас Шевченко <g/> , Поезії в двох томах <g/> , І. Київ <g/> , 1955 <g/> ; Козлова — з И. И. Козлов <g/> , Полное собрание стихотворений <g/> , ред <g/> .
doc#63 <p> Якщо правда <g/> , що історія йде своєрідним припливом і відпливом <g/> , спіралею <g/> , то неоклясицизм завершував — у буквальному розумінні ( <g/> — був вершиною <g/> ) реакцію на етнографізм епігонів Шевченка — народників — від Грабовського до Кононенка й Самійленка <g/> , від Нечуя- Левицького до Грінченка й Модеста Левицького <g/> . </p>
doc#84 Ніколи мистецтво в нас — крім часів великого творчого вчину Шевченка — не мало таких завдань і таких шансів <g/> .
doc#1 <p> Один із характерних прийомів Т. Шевченка — постійне нагромадження слів <g/> , що належать до одного й того ж семантичного поля <g/> , але вжиті з різними конно- таціями і часто в метафоричному значенні <g/> .