Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 не використав їх у полеміці або судових заходах <g/> , якби до таких дійшло <g/> , приміром В. Більшість мовчала <g/> . Зрештою <g/> , найчастіша поведінка в Америці <g/> , коли на когось нападуть на
doc#92 Але з його « <g/> великої трійки <g/> » я випав <g/> , так само <g/> , як і В. Тепер Якобсон височів самотньо в американській славістиці як повний володар і пан <g/> .
doc#92 Було неможливе листування з Якобсоном <g/> , стало неможливим — з Е. Лишався третій член Комітету американських славістів — Д. В. 12 червня я написав до нього <g/> : « <g/> Які б не були мої почуття <g/> , я не збирався робити жадної " <g/> революції” і відмовляюся від претенсії брати участь у славістичному конгресі <g/> .
doc#92 , 11 травня 1966 <g/> : « <g/> Свідчення Булаховського вирішально промовляє проти закидів Білодіда <g/> » <g/> . </p><p> В. <g/> , 7 листопада 1962 <g/> : « <g/> Якобсон відповідав <g/> , що він розмовляв з Булаховським на
doc#93 Ахметелі і Марджанішвілі випереджали один одного в гостинності <g/> , коли « <g/> Березіль <g/> » 1931 року приїхав до Грузії <g/> , де він тріюмфально показував « <g/> Гайдамаків <g/> » Шевченка <g/> , « <g/> Мину </p><p> Мазайла <g/> » Миколи Куліша <g/> , « <g/> Диктатуру <g/> » й « <g/> Кадри <g/> » Микитенка та « <g/> Мікадо <g/> » В. Ґілберта й А. Саллівана <g/> .
doc#97 Написана 1828 <g/> , надрукована 1832 <g/> , вона ніби передбачає катастрофічний для Росії перший напад на Хіву <g/> , керований В. Перовським <g/> , а безіменна смертоносна пустеля « <g/> Анчара <g/> » наводить на думку про ті Каракуми <g/> , які виміряв своїми ногами Шевченко <g/> .
doc#97 Туди <g/> , де панує товариш Портянко <g/> , — геніяльний образ <g/> , створений В. Домонтовичем <g/> , як другий бік медалі <g/> , лицевий бік якого пробував показати Микола Хвильовий образом Гапки Жучок у новелі-поемі « <g/> Кіт у чоботях <g/> » <g/> .
doc#98 Не такий уже <g/> , здавалося б <g/> , значний епізод — публікація віршованого <g/> , напівпамфлетного за характером <g/> , відгуку В. Мови на не надто визначну п'єсу П. Куліша « <g/> Байда <g/> , князь Вишневецький <g/> » <g/> , став <g/> , завдяки Вашому едиторському і науково-аналітичному мистецтву — чи <g/> , принаймні <g/> , мав стати — справжньою подією на українському інтелектуальному полі <g/> .
doc#98 По суті <g/> , Ви дали сучасному читачеві нову <g/> , свою драму <g/> , драму-трилогію <g/> , першою частиною якої — текст Куліша <g/> , другою — « <g/> Куліш <g/> , Байда і козаки <g/> » В. Мови <g/> , а третьою <g/> , завершальною і найцікавішою <g/> , — Ваша блискуча розвідка про обидва ці твори <g/> , та ще й на тлі всієї попередньої літературно-критичної опінії <g/> , що її здобула ця нещаслива своєю долею п'єса вічно суперечливого автора « <g/> Чорної ради <g/> » <g/> .
doc#98 впорядкована книга з її такими різноманітними матеріялами — як лялечка <g/> ! </p><p> Сподобалась мені й стаття В. Чумаченка — видно з неї знаючого й сумлінного дослідника <g/> . </p><p> Отже <g/> , ще раз красненько
doc#100 , ті праці <g/> : там ще дух старого колективізму <g/> , а не індивідуальних спостережень <g/> … </p><p> В. М. <g/> : Згоден з Вами <g/> , але перейти на індивідуальні дослідження у таких фундаментальних працях
doc#100 тільки за гегелівським городничим — хай благословить Вас Бог <g/> , а я не винен <g/> … </p><p> В. М. <g/> : Дякую <g/> , Юрію Володимировичу <g/> , що Ви серйозні застереження вмієте також подати з
doc#100 же соцреалізм <g/> , і постатей — той же Корнійчук <g/> . Інакше губиться тло процесу <g/> . </p><p> В. М. <g/> : Юрію Володимировичу <g/> , але на рівні Шевченка <g/> , Франка нам легко буде думати
doc#100 державністю <g/> . Це — аксіома <g/> . Ніхто не цікавиться літературою чи мистецтвом маловідомих народів <g/> … </p><p> В. М. <g/> : Цю розмову ми починали з враження про нинішню Україну <g/> , трохи сюди повернемося
doc#100 у нашій культурі <g/> . Це — геній України <g/> … Дослідникам є над чим попрацювати <g/> … </p><p> В. М. <g/> : То <g/> , можливо <g/> , Ви схиляєтеся нині більше до театрознавства <g/> ? Вас же
doc#102 Людмила ТКАЧ ( <g/> ТАРНОВЕЦЬКА <g/> ) </p><p> Вересень 1993 </p><p> ШЕВЕЛЬОВ І ГОНЧАР <g/> : УЧИТЕЛЬ І УЧЕНЬ </p><p> Ю. В. Шевельов — видатний славіст сучасносте <g/> , інтелектуал <g/> , европеїст <g/> , за сміливість і чесність своєї
doc#102 У чому ж <g/> , власне <g/> , полягає ренегатство Ю. В. Шевельова <g/> , зі статті складно зрозуміти <g/> , оскільки жадних поважних доказів автор не наводить <g/> .
doc#102 Зрештою <g/> , стаття <g/> , написана після дванадцяти років незалежносте <g/> , наводить на роздуми про ренегатство зовсім не Ю. В. Шевельова <g/> .
doc#102 Прикметна деталь випускної віньєтки — серед 100 майбутніх газетярів і 17 осіб викладацького складу лише Ю. В. Шевельов у сорочці з вишиваними вилогами <g/> .
doc#102 , вони й стали причиною обвинувачень вченого у коляборації <g/> . </p><p> Членом комуністичної партії Шевельов Ю. В. ніколи не був <g/> , партійних ідеалів й однопартійців не зраджував <g/> , від партквитків не відмовлявся