Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 молодшої Линтварьової ця боротьба точилася кілька десятків років і <g/> , нарешті <g/> , закінчилася
doc#81 , відійшов від життя <g/> , постригшися в ченці <g/> , і за кілька років і зовсім покинув цей грішний світ <g/> .
doc#81 , поява журналу була подією <g/> . Журнал видрукував кілька перед тим непублікованих творів знищених
doc#81 з іншими академіками й професорами <g/> , але <g/> , за кілька місяців <g/> , його мобілізували на ролю
doc#81 відходила <g/> . Все таки довелося зустріти там кілька людей <g/> , що їх перед тим я не знав <g/> . </p><p> Там уперше я
doc#81 ! <g/> ) <g/> , мої віршовані переклади забирали мене на кілька хвилин чи годин з неутульного навколишнього
doc#81 дещо торгівля на базарах <g/> , і навіть відкрилося кілька крамничок і ресторанів <g/> , куди звичайно таким <g/> ,
doc#81 зродилася власне в евакуаційному поїзді <g/> , на кілька десятків років у майбутньому — з Оксаною
doc#81 , але на Україну він більше не скидався <g/> . За тих кілька днів <g/> , що я провів у Києві <g/> , я вперше зустрів «
doc#81 шинелях <g/> . Тут на вулицях мені спіткалися кілька чоловіків у партійній золотофазанній (
doc#81 бюро <g/> , нема й бути не може <g/> . Довкола сніги <g/> , кілька будиночків <g/> , але наче вимерлих <g/> . Єдина людина —
doc#81 німця <g/> ! » — кричала « <g/> Правда <g/> » <g/> ) <g/> … Що йому були ці кілька замотаних у чорт-зна-що « <g/> тубільців <g/> » <g/> ? Чому він
doc#81 учинок <g/> , про який він <g/> , може <g/> , сам забув за кілька днів <g/> , стоїть для мене вище від
doc#81 . Із Стрийського парку я несу в пам'яті кілька ялинок <g/> , але не цілість парку <g/> . Не бував я і в
doc#81 ) <g/> . Молодик оповів <g/> , що він з Рівного <g/> , у Львові на кілька днів <g/> , мав освіту з періоду радянської окупації
doc#81 і зробив таку-сяку академічну кар'єру <g/> , видав кілька книжок <g/> , головне з діялектології <g/> . Цікаво було б
doc#81 оточенні <g/> . Це був єдиний мій відвідувач <g/> , що на кілька хвилин відірвав мене від щоденної праці <g/> . Саму
doc#81 в Одеському університеті <g/> , надрукував тоді кілька статтів з українського мовознавства <g/> , не надто
doc#81 в пізніші приватні розмови слухачів на кілька тижнів і здавалася такою ж важливою <g/> , як
doc#81 до веселого й безглуздого сміху <g/> , щоб вони на кілька годин забули про жах реального життя <g/> . </p><p> Не думаю <g/> ,