Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Але звичайно вони виходили з кіл крайніх російських націоналістів типу Т. Флорінського чи І. Філевича <g/> , які репрезентували офіційний погляд про “ <g/> триединый русский народ <g/> " і чиї писання межували з політичними доносами <g/> .
doc#72 Саме для полонених видає тоді Сімович своїлегкоприступні брошури типу “ <g/> Як стати по-українському грамотним <g/> ” ( <g/> Зальцведель 1919 <g/> ) і дещо складнішу “ <g/> Практичну граматику української мови <g/> ” ( <g/> Раштат 1918 <g/> ) <g/> , зародок його поширеної згодом “ <g/> Граматики української мови <g/> ” ( <g/> Ляйпціґ з. а. 1921 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Закоренілі противники всього нового <g/> , типу Нечуя-Левицького <g/> , ставали винятками <g/> .
doc#72 Якщо на початок 1917 р. <g/> , окрім ТУПу <g/> , не було ніяких політичних напрямів <g/> , то тепер з'явилися всі відтінки політичної думки <g/> : від українських монархістів <g/> , через лібералів та різного типу соціялістів <g/> , аж до анархістів і комуністів <g/> .
doc#72 ( <g/> Нагадаємо <g/> , що за попередні сто літ книжок такого типу вийшло одинадцять <g/> ) <g/> .
doc#72 Також показово <g/> , що з 13 граматик <g/> , 8 були складені для початкових шкіл і тільки 5 для шкіл вищого типу та самоосвіти <g/> . </p>
doc#72 На цей час на Україні визріли передмови для такої політики <g/> : з'явилася нова інтеліґенція міського типу <g/> , не надто численна <g/> , але в кількості <g/> , що на неї треба було зважати <g/> ; витворився <g/> , хай і дуже незначний <g/> , український елемент в партії <g/> .
doc#72 <p> Навіть кількісно писання такого типу не були великі <g/> .
doc#72 Фактичні закиди зводилися до написання слова Европа ( <g/> мало б бути Європа <g/> , в погодженні з російською вимовою <g/> ) і до правила про утворення складених слів типу двоповерховий <g/> , триступневий <g/> , що мали б починатися <g/> , на зразок російських <g/> , першим членом у формі двох- <g/> , трьох- ( <g/> рос <g/> .
doc#72 В першому договорі <g/> , окрім іншого <g/> , сказано ( <g/> §7 <g/> ) <g/> : “ <g/> Ніякі обмеження не накладатимуться на осіб польської державної приналежности на вживання ними будь-якої мови в приватному спілкуванні <g/> , торгівлі <g/> , релігійних справах <g/> , у пресі <g/> , як також у піблікаціях будь-якого типу або на прилюдних зборах <g/> .
doc#72 Виникли школи нового типу <g/> : двомовні <g/> , польсько-українські <g/> .
doc#72 <p> Українських гімназій та ліцеїв у Галичині було 5 і 13 приватних 1931-1932 р. <g/> , 10 і 35 1937-1938 р. <g/> , проти 120 і 220 польських шкіл такого типу в ті самі роки <g/> .
doc#72 На 1937 рік було не менше 15 українських неполітичних товариств різного типу <g/> : культурних <g/> , жіночих <g/> , студентських тощо ( <g/> Квітковський 359 <g/> ) <g/> . </p>
doc#73 З конференцій такого типу пощастило реалізувати дві <g/> : критичну в Байройті 4 — 5 жовтня 1946 року і драматургічну в Майнц-Кастелі 4-5 листопада 1947 року <g/> . </p>
doc#73 Проте <g/> , через самий свій тип ілюстрованого журналу загальномистецького типу <g/> , хоч і поважного рівня <g/> , журнал не міг стати органом МУРу і тільки частково задовольняв потреби письменників — членів організації <g/> .
doc#74 2 [ <g/> 3 <g/> ] На цей час на Україні визріли передумови до такої політики <g/> : з'явилася нова інтелігенція міського типу <g/> , не надто численна <g/> , але в кількості <g/> , що на неї слід було зважати <g/> ; витворився <g/> , хай і дуже незначний <g/> , український елемент у партії <g/> .
doc#76 російські діялектні форми типу коек СРНГ 14 <g/> , 48 — Перм <g/> , Вятка <g/> , Урал <g/> , Сибір <g/> ) <g/> .
doc#77 Оті порівняння типу « <g/> полохлива <g/> , мов лань <g/> , дочка господині <g/> » <g/> ; « <g/> будинок гуде <g/> , мов лев <g/> » <g/> ; « <g/> хрипить Семен Іванович <g/> , ніби капітан корабля під час бурі <g/> » <g/> ; « <g/> природа шаліла <g/> , мов п'яна розпусниця <g/> » <g/> ; заяложені фрази типу « <g/> відзиваються нечуйними тонами в усіх тайниках юначої душі <g/> » <g/> ; « <g/> робить легким <g/> , ніби за плечима ростуть і розгортаються крила <g/> » — стилістичний репертуар з творів членів гімназійного літературного гуртка <g/> , який зовсім не личить Уласові Самчукові <g/> , що вміє дати такі стилістично своєрідні пейзажі <g/> , що ми б назвали їх « <g/> патріотичними <g/> » <g/> ,
doc#77 Оті порівняння типу « <g/> полохлива <g/> , мов лань <g/> , дочка господині <g/> » <g/> ; « <g/> будинок гуде <g/> , мов лев <g/> » <g/> ; « <g/> хрипить Семен Іванович <g/> , ніби капітан корабля під час бурі <g/> » <g/> ; « <g/> природа шаліла <g/> , мов п'яна розпусниця <g/> » <g/> ; заяложені фрази типу « <g/> відзиваються нечуйними тонами в усіх тайниках юначої душі <g/> » <g/> ; « <g/> робить легким <g/> , ніби за плечима ростуть і розгортаються крила <g/> » — стилістичний репертуар з творів членів гімназійного літературного гуртка <g/> , який зовсім не личить Уласові Самчукові <g/> , що вміє дати такі стилістично своєрідні пейзажі <g/> , що ми б назвали їх « <g/> патріотичними <g/> » <g/> , так пройняті вони якимсь узагальненням і любов'ю до рідної землі ( <g/> напр <g/> .
doc#78 Отже <g/> , з десятьох полків <g/> , на які була поділена Гетьманщина <g/> , п'ять можна вважати за суцільно північно-українські з говіркового погляду ( <g/> Стародуб <g/> , Глухів <g/> , Чернігів <g/> , Ніжен <g/> , Прилука <g/> ) <g/> , чотири — за переважно північно-українські ( <g/> Лубні <g/> , Переяслав 1 <g/> ) <g/> , Гадяч <g/> , Миргород <g/> ) <g/> , і тільки один говорив лише мовою південно-східнього типу ( <g/> Полтавський <g/> ) <g/> . </p>