Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 Подорож латинського <g/> , конструктивно змодифікованого libertas-свобОди затрималася в своїй повільності аж мало не до нашого століття <g/> , коли цю libertas « <g/> в огні її <g/> , окрадену <g/> » збудили <g/> , перефразовуючи Шевченка ( <g/> у Шевченка цей образ стосується до України <g/> , але перенесення його на свободу не проти логіки Шевченкової творчости <g/> , бо Україну минулого й майбутнього він мислив якщо не в тотожності з свободою <g/> , то принаймні в дуже близькій сумежності <g/> ) <g/> . </p>
doc#94 згадають Шевченкове « <g/> Схаменіться <g/> , будьте люди <g/> ! » <g/> ? </p><p> Але ж вони не читають Шевченка <g/> . </p><p> А поки що <g/> , — коли реукраїнізація України є частина її ( <g/> і всього
doc#95 Шевченка <g/> .
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового
doc#97 Пише він історію підневільних років Шевченка <g/> , а в ті підневільні роки поет-салдат <g/> , як правило <g/> , мав буги тільки об'єктом наказів і розпоряджень — куди пошлють <g/> , що скажуть робити <g/> , куди йти чи їхати <g/> .
doc#97 Шевченко потерпає <g/> , Большаков порпається по архівах <g/> , щоб виявити деталі життя Шевченка й навколо <g/> .
doc#97 й повторюються — ті самі — в різних ситуаціях <g/> . </p><p> Програму включення матеріялів до біографії Шевченка він формулює якнайвиразніше сам <g/> . Ця біографія повинна включати біографії всіх людей <g/> , з якими
doc#97 Тому знаходимо тут усе <g/> , що тільки Большаков міг знайти <g/> : список прізвищ салдатів <g/> , які брали участь у тих самих походах <g/> , що поет <g/> , список прізвищ матросів на тій самій шхуні <g/> , список пересельців за ті роки <g/> , що в Орську жив Шевченко <g/> , список губернаторів Оренбургу від заснування міста до часу Шевченка <g/> , навіть список тюремних в'язнів з часу Шевченкового арешту ( <g/> правда <g/> , неповний <g/> ) <g/> .
doc#97 Ось аральська експедиція — докладно довідуємося про роботи команди <g/> , але здебільша невідомо <g/> , які ж були обов'язки й праці саме Шевченка <g/> , крім малювання краєвидів <g/> ; і <g/> , прочитавши всі три книжки <g/> , ми так і не знаємо <g/> , чи Шевченко брав регулярну участь у корабельній службі і в авралах <g/> .
doc#97 Буває <g/> , що Большаков <g/> , сторінками цитуючи труди і дні аральської морської експедиції <g/> , схаменеться й запитає сам себе <g/> , — що властиво <g/> , він пише — історію експедиції чи біографію Шевченка <g/> . </p>
doc#97 Постійне нагадування про те <g/> , що Микола І не спускав з ока ув'язненого Шевченка <g/> , витворює хоч-не-хоч асоціяції з павуком у центрі свого павутиння і безсиллям жертв-комашок у тенетах липкої сітки <g/> . </p>
doc#97 Він потонув <g/> , образ Шевченка <g/> , в деталях природного і людського оточення <g/> .
doc#97 Наївна спроба врятувати становище позірним відчитанням час від часу думок поета ( <g/> « <g/> Из головы его не шел вечер двадцять пятого <g/> » або « <g/> Представлялось <g/> , как разворачивается астрономическая съемка <g/> » тощо <g/> ) можуть викликати тільки легку посмішку — звідки може автор знати <g/> , що було в голові Шевченка <g/> ?
doc#97 оповідання <g/> , а і Ich-Erzählung <g/> . Розповідь від своєї особи і про себе <g/> . </p><p> Образ Шевченка в цьому тексті шукають <g/> , образ оточення знаходять <g/> , образ автора дано <g/> , як повітря
doc#97 Щоб цього добитися <g/> , щоб без поводатаря рушити до людей сорокових років Шевченкового сторіччя на Оренбуржчині <g/> , щоб розвіяти чар ( <g/> у доброму і злому значенні <g/> ) <g/> , урок <g/> , накинений автором <g/> , людиною іншого століття і інших соціяльних структур і інших лімітів у баченні світу <g/> , парадоксально <g/> , — читач мусить боєм прокласти свій власний шлях до Шевченка — простіше кажучи <g/> , усунути посередника-автора <g/> .
doc#97 Не без жорстокости була « <g/> війна <g/> » автора проти Шевченка <g/> ; у другім « <g/> бої <g/> » <g/> , проти автора <g/> , в ім'я своє і Шевченка <g/> , читачеві загрожує потреба ще більшої жорстокости <g/> .
doc#97 Не без жорстокости була « <g/> війна <g/> » автора проти Шевченка <g/> ; у другім « <g/> бої <g/> » <g/> , проти автора <g/> , в ім'я своє і Шевченка <g/> , читачеві загрожує потреба ще більшої жорстокости <g/> .
doc#97 Навпаки <g/> , подякуймо за його працю <g/> , за любов його до Шевченка <g/> .
doc#97 Ми ж зголосилися читати троєкнижжя про Шевченка <g/> , а не про Большакова <g/> .
doc#97 Не треба бути глибоким аналітиком <g/> , щоб зрозуміти <g/> , що найглибша трагедія Шевченка в ті роки полягала не лише в забороні писати й малювати ( <g/> про що дуже багато в книжках Большакова <g/> ) <g/> , а і — насамперед — у примусі боронити те <g/> , що ненавидів <g/> , з чим кликав боротися всією силою <g/> .