Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Ми титулуємо один одного мертвими титулами <g/> .
doc#84 і тучних <g/> , але що ж з того <g/> , — а осередок двох материків <g/> . </p><p> Ми наближаємося до Мюнхену <g/> . Поїзд гуркотить по вилках і розвилах <g/> . Раніше наближення до міста
doc#84 Ми не хотіли <g/> , щоб упав наш хутір <g/> .
doc#85 Ми наближаємося до епохи <g/> , коли все можна перетворювати в усе <g/> .
doc#85 Ми наближаємося до зрозуміння <g/> , що прояви життя — безконечні в своїй різноманітності <g/> , індивідуальності <g/> , переплетеності <g/> , незалежності і взаємовизначеності водночас <g/> , — але що вони <g/> , ці прояви життя <g/> , разом з тим безконечно переходять один в один <g/> .
doc#85 Ми хотіли б висунути концепцію безконечного взаємопереплетення і взаємовизначання паралельних рядів <g/> .
doc#86 література цього періоду не запустила хоч трохи глибокого коріння в далеких від літератури середовищах <g/> . </p><p> Ми любимо леґенди і плачемо <g/> , як дитина <g/> , що втратила ляльку <g/> , коли в нас
doc#87 Ми сповнимо його українським змістом <g/> .
doc#87 , з яких причин ці риси постали і як вони можуть у дальшому розвиватися <g/> . </p><p> Ми в червні 1941 року <g/> . Перед нами покоління двадцятидволітніх <g/> . Трошки аритметики <g/> , яка багато
doc#87 « <g/> Ми всі тепер кар'єристи <g/> » <g/> , — говорить Леонид <g/> . </p>
doc#87 Ми почали від слимаковости — і ми закінчили слимаковістю <g/> .
doc#87 Ми вже бачили <g/> , які успіхи має режим у цьому напрямі <g/> . </p>
doc#87 Ми констатували на початку передчасне постаріння молоді четвертого Харкова — тепер ми говоримо про те <g/> , як нерозтраченою вона зберігає свою молодість <g/> .
doc#87 Ми констатували <g/> , що вона живе ерзацами почувань — тепер ми бачимо <g/> , що за цим ховається сила й глибина почувань <g/> .
doc#87 Ми спостерегли нігілізм її — тепер ми бачимо любов до життя і засновки віри <g/> .
doc#87 Ми відзначили забріханість і цинізм — але тепер ми бачимо <g/> , що це оболонка <g/> , за якою ховаються жадоба щирости <g/> , товариськість і людяність <g/> . </p>
doc#88 Ми були тваринами <g/> , що рухалися на звук дзвінка <g/> .
doc#88 Один професор української філології розповідав мені <g/> , що на допиті в НКВС йому заявили <g/> : « <g/> Ми знаємо <g/> , що ви український націоналіст <g/> .
doc#88 Ми знаємо <g/> , наприклад <g/> , що ви промовчали про революційно-демократичну творчість Шевченка <g/> , натомість позитивно висловлювались про буржуазно-націоналістичну творчість Панька Куліша <g/> …
doc#89 Ми також різні <g/> , але знаходимо спосіб <g/> , щоб ця різність прислужилася справі <g/> …