Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 Я не свій <g/> .
doc#94 Головне <g/> , що несе в собі англійське слово <g/> , — це значення права бути собою <g/> , належати собі <g/> , мати свій дім — свій храм <g/> , мати свій світогляд <g/> , свої манери <g/> , починаючи від того <g/> , як людина думає <g/> , і аж до того <g/> , як вона одягається й зачісується <g/> .
doc#94 Головне <g/> , що несе в собі англійське слово <g/> , — це значення права бути собою <g/> , належати собі <g/> , мати свій дім — свій храм <g/> , мати свій світогляд <g/> , свої манери <g/> , починаючи від того <g/> , як людина думає <g/> , і аж до того <g/> , як вона одягається й зачісується <g/> .
doc#94 Головне <g/> , що несе в собі англійське слово <g/> , — це значення права бути собою <g/> , належати собі <g/> , мати свій дім — свій храм <g/> , мати свій світогляд <g/> , свої манери <g/> , починаючи від того <g/> , як людина думає <g/> , і аж до того <g/> , як вона одягається й зачісується <g/> .
doc#95 Старовини відтоді збереглося не надто багато <g/> , але Покровський собор-манастир і Успенський ( <g/> до цього собору добудовано в першій половині дев'ятнадцятого сторіччя величну ампірну дзвіницю <g/> , але за нею сама церква зберігає свій стиль козацького барокко <g/> ) <g/> .
doc#95 Не знаю <g/> , чи вони зберегли досі свій український характер після встановлення кордону <g/> .
doc#96 Цвинтар у різних країнах має свій характер <g/> .
doc#96 Ходити довго ними можна не тільки через індивідуалізм ісландців <g/> , що будували собі кожний свій власний окремий будинок <g/> , найчастіше з брижованого заліза ( <g/> дерева й цегли країна не постачає <g/> , вибір тільки між лавою й залізом <g/> ) <g/> , а ще через те <g/> , що місто в наш час суворо плянується <g/> .
doc#97 Щоб цього добитися <g/> , щоб без поводатаря рушити до людей сорокових років Шевченкового сторіччя на Оренбуржчині <g/> , щоб розвіяти чар ( <g/> у доброму і злому значенні <g/> ) <g/> , урок <g/> , накинений автором <g/> , людиною іншого століття і інших соціяльних структур і інших лімітів у баченні світу <g/> , парадоксально <g/> , — читач мусить боєм прокласти свій власний шлях до Шевченка — простіше кажучи <g/> , усунути посередника-автора <g/> .
doc#98 ( <g/> Хоч Шевченко не вагався присвятити свій « <g/> Кавказ <g/> » Якову де Бальмену <g/> .
doc#98 Озія петербурзької нелюдської імперії почала свій трагічно-ґростесковий марш до загибелі з димами сотень поміщицьких маєтків України 1902— 1903 років <g/> , щоб довершувати цей-таки марш уже далеко на Заході розграбуванням замку Естергазі на самому заході Угорщини <g/> , де колись перлямутрово котилися хвилі менуетів Гайдна і де хоч би один тобі рококовий стільчик уцілів — і макабричним полум'ям берлінського райхстаґу <g/> , де промовляв у майбутнє залізний канцлер Бісмарк <g/> . </p>
doc#98 Але чому він починав свій шлях літературного критика Рильським і Тичиною і так уперто повертався до них протягом усього свого життя <g/> ? </p>
doc#99 свій шлях широкий <g/> , той мурує <g/> , той руйнує <g/> » — інакше кажучи <g/> , протилежно спрямовані активності <g/> , складаючися взаємно <g/> , перекреслюються і довкруги безглуздя <g/> , безчас і безпростір <g/> .
doc#100 Хоча <g/> , на кожному з цих <g/> , та й інших <g/> , сильних імен неодмінно <g/> , хотіли б вони цього чи ні <g/> , а радянське життя наклало свій відбиток <g/> , що тут вже зробиш <g/> .
doc#100 А взагалі <g/> , як мовиться <g/> , кожному овочеві своя пора достигання <g/> , а кожній людині — свій шлях пізнання <g/> …