Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#14 поети <g/> , що хочуть будувати гармонійний вірш і можуть — Веретенченко <g/> ; що хочуть <g/> , але не можуть <g/> , —
doc#81 прохід до Криниці підганяло побоювання <g/> : а може — вже сьогодні треба забиратися геть <g/> , далі на
doc#81 , занедбаного <g/> , брудного <g/> , голодного <g/> , може — вошивого <g/> , може — одного з партизанів <g/> ? Тільки
doc#14 невідомому <g/> . Завдання поезії <g/> , кінець-кінцем <g/> , може — відкривати незнане в знаному ( <g/> думка не нова <g/> ) <g/> .
doc#72 таємний Український університет <g/> , але він не міг — з огляду на своє становище — перетворитися на
doc#81 треба забиратися геть <g/> , далі на захід <g/> ; а може — завтра вже буде пізно <g/> ? </p><p> Але три події лишилися в
doc#9 бачиш ( <g/> замість сподіваного бачу— бачиш <g/> ) або можу — можеш ( <g/> замість сподіваного можу — можеш <g/> ) <g/> . Але
doc#9 бачиш <g/> ) або можу — можеш ( <g/> замість сподіваного можу — можеш <g/> ) <g/> . Але ці явища можуть бути легко
doc#40 , напр <g/> . <g/> , нести — ніс <g/> , нісши <g/> ; пекти — пік <g/> , пікши <g/> ; могти — міг <g/> , мігши <g/> ; мести — мів <g/> , мівши <g/> ; плести — плів <g/> ,
doc#10 кола <g/> , понаднаціональні зв'язки українців <g/> , може — наблизитися до накреслення нових шляхів до
doc#81 , брудного <g/> , голодного <g/> , може — вошивого <g/> , може — одного з партизанів <g/> ? Тільки двічі я говорив з
doc#11 . Але це може бути титул єпископа <g/> , а може — просто « <g/> мій пане <g/> » <g/> , порожній і загальний титул
doc#81 . </p><p> Це могло означати ситуацію політичну <g/> , а могло — суто психологічну <g/> . Я схильний радше до
doc#21 Нью-Йорку <g/> , мистецької столиці Америки <g/> , а може — так Нью-Йорк сам претендує — світу <g/> , і
doc#53 можливим претендентом на таку характеристику міг — теоретично — бути короткий <g/> , односторінковий
doc#89 і теологів переконали <g/> , що грати неповажно і може — хто знає — небезпечно <g/> . Ми стали <g/> , як німці
doc#81 і своєрідно архаїчний <g/> . Чого я тоді сприйняти не міг — це була полеміка з Донцовим <g/> , якого Липинський
doc#84 зруйнувати Пациків ( <g/> бо Париж ми зруйнувати не можемо — це зроблять без нас <g/> ) <g/> ? Або радіти <g/> , коли нам
doc#81 не вірив у смерть <g/> . Може <g/> , хтось умирає — але не я. Може — я <g/> , але колись <g/> , Бог знає коли <g/> . За приказкою <g/> : « <g/> Я є
doc#51 їх <g/> , у єднанні з ними <g/> , в творчому змаганні з ними може — і буде рости українське мовознавство