Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 <p> Тема я і Україна або ми і Україна - це <g/> , власне <g/> , типова тема еміграційної поезії — від Олеся до Маланюка <g/> .
doc#81 Люди ждали наказу <g/> , розпорядження <g/> , бодай поштовху — від нової влади <g/> .
doc#84 Люди ждали наказу <g/> , розпорядження <g/> , бодай поштовху — від нової влади <g/> .
doc#81 Харків був не тільки купою руїн <g/> , він був також місцем нечинних предметів — від електричної лямпки на стелі нашої кімнати до бібліотек <g/> , музеїв і навчальних закладів <g/> . </p>
doc#18 І як тут не згадати того катрену з « <g/> Мойсея <g/> » <g/> , де змальовується сила молитви пророкової — </p><p> Від такої молитви тремтять </p><p> Землянії основи <g/> , </p><p> Тають скелі <g/> , як віск <g/> , і дрижить </p><p> Трон предвічний Єгови ( <g/> XV <g/> ) <g/> . </p>
doc#47 <p> Охрищення розділів і перелік їхніх тем були потрібні <g/> , бо вони показують і широту задуму <g/> , і міру взагальнення — дуже високу <g/> , і лінію розвитку — від вужчого до ширшого <g/> , від приватнішого через групове до всенаціонального і далі до вселюдського <g/> .
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .
doc#60 Зрештою <g/> , якщо в мові є більше слів — від цього великої шкоди нема <g/> .
doc#76 Ця була в принципі спільноруська — від слова Русь <g/> , не від слова Росія <g/> .
doc#63 Давнезна традиція народньої української символіки <g/> , синтеза старовічних українських стилів — від церковно-біблійного через епічно-думовий до лірично- пісенного зазвучала в Барки по-новому не тільки тому <g/> , що це синтеза <g/> .
doc#72 <p> Всупереч заяві редакції кожен <g/> , хто користуватиметься словником <g/> , відразу помітить <g/> , що поряд матеріялу з літературних творів — від Котляревського починаючи — включено численні етнографічні записи з Східної й Центральної України <g/> , тобто виразно продовжено традицію народницької лексикології <g/> , а передусім Грінченкового словника 1909 р. Таким чином Академічний словник шукає компромісу між народницьким напрямом з його орієнтацією на мову села і новою течією <g/> , яка враховує також мову інтелігенції і допомагає її формувати <g/> .
doc#81 А з другого боку <g/> , на південь <g/> , Університетська вулиця вливалася в Павлівський майдан <g/> , парадну частину торговельного Харкова <g/> , за яким уже йшла Рибна вулиця <g/> , повна складів найрізноманітніших товарів — від фарб до сушеної риби <g/> , кожний із своїм специфічним запахом <g/> .
doc#72 Ось як змальовує авторка враження своїх героїв — молодих революціонерів з підросійської України — від мітингу у Львові <g/> : “ <g/> Тут <g/> , серед сеї блискучої юрби <g/> , в залі <g/> , залитій світлом — він чує мову своїх степів <g/> , своїх ланів <g/> , мову <g/> , якою говорять ті брати його <g/> , що живуть в тісних халупках без світу й повітря <g/> .
doc#38 По-перше <g/> , нам показують історію літературних організацій на Україні — від перших пореволюційних альманахів до ідилічного злиття всіх письменників під партійним диктатом у спілці радянських письменників <g/> .
doc#28 За « <g/> символізму <g/> » ці переліки фігурували в Филиповича з знаком мінус — і ми мали таємничо-зловісний кольорит <g/> ; тепер перед ними поставлено плюс — і поезія Филиповича без відчутних глибоких струсів перекотилася на добре бутований шлях неоклясицизму <g/> , з його сприйняттям усього — від кузки до людини <g/> , від шумовиння морського до граніту скель — все це для нього однаково прийнятне <g/> , бо — зрештою — однаково байдуже <g/> .
doc#7 Мені здавалася б відповідною для нього назва флюктуаціонізму — від французького слова fluctuer <g/> , що значить приблизно мінитися <g/> , переливатися <g/> , брижитися <g/> .
doc#84 І фіни мріють про велику Фінляндію — від Балтики поза Урал <g/> , про відродження і влучення в свою орбіту карелів <g/> , комі <g/> , мордви і всіх тих галузок фінського племени <g/> , яких розвиток штучно спинила Москва <g/> .
doc#9 <p> Крім кіл передової і більш-менш демократичної інтелігенції — від М. Коцюбинського й Лесі Українки до рядового студента чи навіть гімназиста з революційними настроями <g/> , — носіями галицьких мовних впливів у ці роки робиться й дехто з представників новоутворюваної тоді української міської буржуазії <g/> .
doc#84 шле <g/> , </p><p> Йому нарешті жінка ти будеш вже <g/> . </p><p> Це все і багато іншого — від нашого ще недавнього селюцтва <g/> , від культурництва <g/> , від бажання скидатися на панів ( <g/> Микола
doc#40 Одні з цих відтінків залежать від тембру людського голосу <g/> , від темпу вимови <g/> , інші — від впливу сумежних звуків тощо <g/> .