Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 Це буржуазія намагається відволікати трудящих від їхньої життьової мети — побудови осяйних верховин людського добробуту <g/> .
doc#6 <p> Глядач картин Курилика при бажанні може забути про оповідь <g/> , що стоїть за ними і що ніби породила їх <g/> , про біографічне тло і про історію Канади й канадців <g/> , епізоди якої до них увійшли <g/> ; може примусити себе абстрагуватися від їхньої філософії й проповіді віри — тоді вони тим яскравіше постануть перед ним як гра площин <g/> , що несуть у собі співвідношення кольорів <g/> .
doc#84 Нашим мистцям <g/> , що не хочуть бачити свого часу <g/> , незалежно від їхніх бажань <g/> , лишається роля упосліджених Акакіїв Акакійовичів <g/> .
doc#72 У вересні 1924 р. Панькевича й Бірчака звільнено від їхніх обов'язків в шкільному відділі ( <g/> Мушинка 135 <g/> ) <g/> .
doc#51 Йому належить перша хронологічно в світовій славістиці спроба висвітлити в історичній послідовності ввесь фонетичний розвиток праслов'янської мови <g/> , від її виділення з індоєвропейської прамови і до її розпаду на окремі слов'янські мови <g/> , — стаття мало відома <g/> , але дуже цікава і досі <g/> , через 30 років після її публікації <g/> .
doc#40 Одначе <g/> , якщо мовець боїться реалізації такої дії і активно перестерігає від її виконання <g/> , то саме тоді такий погляд стає можливим <g/> .
doc#37 Я загорівся нею <g/> , ніби існування світу залежало від її здійснення <g/> .
doc#81 Тепер з того створено окремий інститут і надано йому будинок на Московській вулиці недалеко від її злиття з Рибною й перед мостом через Харків <g/> .
doc#91 Така література <g/> , якщо навіть абстрагуватися від її мистецьких властивостей <g/> , безмежно звужує світ свого читача <g/> , духово розкладає його <g/> , перетворює на автомат <g/> , що виконує чужу волю <g/> .
doc#40 <p> Стан або сприйняття особи <g/> , незалежні від її свідомо спрямованого бажання <g/> , показують також прислівникові безособові речення <g/> , що їх головний член виражений звичайно прислівником з наявною або нульовою дієслівною зв'язкою <g/> ; але ступінь афективности в цих реченнях менший <g/> , напр <g/> .
doc#31 Від російської літератури <g/> , від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати <g/> » <g/> , « <g/> Наша орієнтація — на західноевропейське мистецтво <g/> » <g/> , « <g/> Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства <g/> » <g/> , « <g/> Майбутнє за моєю молодою нацією і за моєю молодою клясою <g/> » <g/> , « <g/> За відважних і вольових людей <g/> » — ці чіпкі гасла відомі кожному <g/> .
doc#31 Від російської літератури <g/> , від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати <g/> » <g/> . </p>
doc#25 19-20 <g/> ) “ <g/> загальну організацію ( <g/> статику <g/> ) говірки <g/> ” від її “ <g/> функціонування ( <g/> динаміки <g/> ) ” ( <g/> 4 <g/> , 349 <g/> ) <g/> .
doc#81 Я їх вирізав з книжок і журналів <g/> , перепсувавши так сотні видань <g/> , а коли вирізати ніяк не щастило <g/> , перекопійовував їх копіювальним папером на свою сторінку — я мав тоді підписи сотень людей <g/> , від Ґалілея чи Мольєра до Бальмонта і того ж таки Едµара По <g/> .
doc#28 А далі <g/> , ще несподіваніше <g/> , з'являються мотиви апології степів і степової сили <g/> , степової землі <g/> , що за зовнішнім спокоєм ховає потенцію невгавної боротьби ( <g/> « <g/> Ніч <g/> , як циганка <g/> » <g/> ) – мотиви <g/> , що глухо перегукуються вже з ідейною концепцією Миколи Хвильового – і цілком відводять від ґастевського космізму-індустріялізму <g/> . </p>
doc#53 Найяскравішим представником і речником першої був Євген Тимченко в своїй серії монографій про синтаксис відмінків <g/> , починаючи від ґенігива ( <g/> 1913 <g/> ) і завершуючи акузативом ( <g/> 1928 <g/> ) <g/> , а другої — Олекса Синявський як автор « <g/> Норм української літературної мови <g/> » ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> , фактичний редактор українського правопису 1928 р. Найпослідовнішим і найяскравішим представником « <g/> київської <g/> » школи <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , був С.Смеречинський <g/> , особливо в його « <g/> Нарисах з української синтакси <g/> » ( <g/> 1932 <g/> ) <g/> .
doc#80 Від ґронівського « <g/> неоклясицизму <g/> » тут тільки велика й серйозна відповідальність за слово <g/> , але слово це служить виразно експресіоністичному стилеві <g/> .
doc#52 Але тільки на мертвій фотографії можна зупинити навіки ту частку секунди <g/> , коли одна нога ще в повітрі <g/> , а друга вже в напрузі <g/> , щоб відокремитися від ґрунту <g/> .
doc#19 І він показує нікчемність морально скалічених дітей <g/> , їхній відрив від народнього ґрунту і від ґрунту взагалі <g/> , їхній паразитизм <g/> , марнотратство й душевну порожнечу <g/> , показує з великою силою <g/> , яскравими й соковитими мазками <g/> .
doc#0 Сімович ніколи не мав і не хотів мати організаційної праці <g/> , вищої від — перед війною — ректора Українського педагогічного інституту в Празі в кінці двадцятих років <g/> .