Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 Але й незалежно від історії краєвид Тінгвеліру — один з найвеличніших у світі <g/> .
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#97 Тоді сам автор не може стриматися від вигуку захоплення <g/> , — так <g/> , самим собою <g/> .
doc#97 Шевченкового біографа <g/> . </p><p> Так чи так <g/> , часом у таких випадках і читачеві нелегко утриматися від захоплення — еврика <g/> ! — або від нетерпіння <g/> , і тоді статично-розлогий плин біографічної <g/> ,
doc#97 — або від нетерпіння <g/> , і тоді статично-розлогий плин біографічної <g/> , вкрай детальної оповіді здіймається ніби гребенем хвилі <g/> .
doc#97 Тоді й спокійніший читач не втримується від того — а що далі <g/> ?
doc#97 Тому знаходимо тут усе <g/> , що тільки Большаков міг знайти <g/> : список прізвищ салдатів <g/> , які брали участь у тих самих походах <g/> , що поет <g/> , список прізвищ матросів на тій самій шхуні <g/> , список пересельців за ті роки <g/> , що в Орську жив Шевченко <g/> , список губернаторів Оренбургу від заснування міста до часу Шевченка <g/> , навіть список тюремних в'язнів з часу Шевченкового арешту ( <g/> правда <g/> , неповний <g/> ) <g/> .
doc#97 Незалежно від логіки <g/> , з повтореннями за повтореннями <g/> , нагнітання однакових або однотипних фактів і образів може витворювати в читацькій свідомості певні напівсвідомі синтетичні образи <g/> .
doc#97 Наївна спроба врятувати становище позірним відчитанням час від часу думок поета ( <g/> « <g/> Из головы его не шел вечер двадцять пятого <g/> » або « <g/> Представлялось <g/> , как разворачивается астрономическая съемка <g/> » тощо <g/> ) можуть викликати тільки легку посмішку — звідки може автор знати <g/> , що було в голові Шевченка <g/> ?
doc#97 Розповідь від своєї особи і про себе <g/> . </p>
doc#97 Частіше читач волів би свободу від такого проводу <g/> , але читача не питають <g/> .
doc#97 Свободу від автора читач мусить вибороти <g/> , шлях до свободи — знайти самотужки <g/> .
doc#97 А все-таки <g/> , все-таки будьмо тверді у вияві принесеного автором і відлученні автора від його книжок <g/> .
doc#97 До лицарських провідників агресії й національного поневолення суміжних народів у пантеоні Автора примхливо додаються предтечі комуністичного перетворення Російської імперії <g/> , так звані « <g/> революційні демократи <g/> » <g/> , « <g/> прогресивні діячі <g/> » тощо <g/> , від Пуґачова ( <g/> до речі <g/> , добитого Суворовим <g/> ) через Чаадаева <g/> , звичайно і многоразово — Бєлінського <g/> , Добролюбова <g/> , Чернишевського <g/> , Ґерцена <g/> , Салтикова <g/> , а далі <g/> , ну <g/> , ясно <g/> , Горького <g/> , Леніна <g/> , Хрущова ( <g/> якого блюзнірчо навіть порівняно з Шевченком <g/> , мовляв <g/> , Микола І заборонив Шевченкові писати <g/> , а Брежнєв вимагав <g/> , щоб Хрущов не писав спогадів <g/> : « <g/> Нелегко было и отставленному от дел Хрущову <g/> » — 1 <g/> , 215 <g/> : — підкреслюю це і <g/> ) <g/> . </p>
doc#97 Шевченко <g/> , за Автором <g/> , з одного боку <g/> , належить до цього « <g/> русского народу <g/> » <g/> , з другого — тільки прагне злитися з ним <g/> , добровільно приєднуючися до всіх праць і недогод корабельних <g/> , незалежно від того <g/> , чи мусів — на що не подається ніяких документальних чи спогадових потверджень <g/> .
doc#97 інтернаціональними <g/> » <g/> . </p><p> Автор <g/> , як і його дійові особи <g/> , любить згадувати нагороди <g/> , від якої б влади вони не походили <g/> , аби та влада була загальноімперська <g/> . Місто Орськ
doc#97 , — писав Шевченко про високі нагороди <g/> . </p><p> Тільки в одному випадку Автор виявив незалежність від недавнопанівних оцінок <g/> . Але лише для того <g/> , щоб приєднатися до офіційщини передреволюційної <g/> . Кажу
doc#97 Навіть в обставинах експедиційної ізоляції від недріманних очей вищого начальства <g/> .
doc#97 Зокрема <g/> , людина <g/> , цілком вільна від спотворень імперським мисленням <g/> .
doc#97 Большаков <g/> , як бачимо <g/> , різко відмінний від своїх заслужених попередників <g/> .