Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Від прикметників другого ступеня дієслова творяться наростком -а- ( <g/> з наголосом на тому ж місці <g/> , що в прикметнику <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Емоційне значення може мати при прислівниках другого ступеня також приросток по- <g/> .
doc#40 <p> Нормально допускається керування тільки при прислівниках другого ступеня <g/> , куди воно перенесене від прикметника <g/> , але з тією різницею <g/> , що прислівники другого ступеня звичайно керують безпосередньо родовим відмінком <g/> , і дуже рідко при них трапляються ті прийменники <g/> , що звичайні при другому ступені прикметників <g/> , напр <g/> .
doc#40 Частка аж може мати відтінок несподіваности <g/> ; частка та вживається з цим же відтінком <g/> , але тільки перед присудком <g/> ; частка бо може мати відтінок нетерплячости <g/> , частка не вживається в посильній ролі тільки перед дієсловом <g/> , підкреслюючи повторність або многооб'єктність дії ( <g/> »Чого там не давали <g/> » = багато чого давали <g/> ) <g/> ; частка все вживається при прикметниках і прислівниках другого ступеня ( <g/> все більший <g/> ) <g/> ; частка то може набирати відтінку посилення протиставлення ( <g/> »Голова то мудра <g/> , та відваги мало <g/> » — Лепк <g/> .
doc#40 <p> Нормально допускається керування тільки при прислівниках другого ступеня <g/> , куди воно перенесене від прикметника <g/> , але з тією різницею <g/> , що прислівники другого ступеня звичайно керують безпосередньо родовим відмінком <g/> , і дуже рідко при них трапляються ті прийменники <g/> , що звичайні при другому ступені прикметників <g/> , напр <g/> .
doc#97 тексту <g/> , можливо <g/> , такі образи не творилися б так певно <g/> . </p><p> 2 </p><p> Тепер про другого героя Большаковського троєкнижжя <g/> . Першим мав би бути сам Шевченко <g/> . Цього в Большакова не
doc#67 Нова поезія відрізняється тільки підсиленням другого <g/> , нереального <g/> , метафоричного <g/> , символічного <g/> , суто образного пляну <g/> .
doc#72 Підставою другого припущення могла б бути хаотична ситуація з мовою в школах і виданнях <g/> , про що говорилося вище <g/> .
doc#98 Після другого прожив мало <g/> .
doc#81 З них не довідаєшся <g/> , чому його возили на допити до Києва і чому повернули до харківських тюрем <g/> , чому його випустили раз <g/> , а після другого арешту — вдруге <g/> .
doc#92 , до 1966 року <g/> . </p><p> Дія почалася 3 червня 1966 року <g/> , себто тиждень після другого листа від Е. до мене і тиждень перед моїм остаточним зреченням <g/> . Цим днем датований
doc#92 Я закінчив її перед кінцем свого другого року в Гарварді і передав Якобсонові <g/> .
doc#99 Є в Забужко відгомін Тичининих експериментів з його поєднанням поетичного і прозового <g/> , перебоями й переплесками ритмів <g/> , зокрема в його « <g/> Сковороді <g/> » <g/> , навіть у силоміць зліпленому й клейстером пропахлому виданні 1971 року ( <g/> річ <g/> , розсаджена намаганням зробити з Сковороди другого Максима Залізняка або навіть приуральця Ємельяна Пуґачова <g/> , але скарбниця мовних і композиційних експериментів — цієї проблеми Забужко не мала <g/> , її І і II міцно склепані і не розпадаються на гетерогенні клапті <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Після смерти другого чоловіка вона оселилася в Святошині під Києвом <g/> .
doc#4 <p> Головне тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42 роки <g/> , і набирали чимраз більшої напруги <g/> , пружносте <g/> , досконалосте й викінчености в тому довгому шляху від сорок другого року життя до теперішнього вісімдесят четвертого <g/> . </p>
doc#0 Спершу ніби заходило на створення другого <g/> , після Львова <g/> , притулку анахоретів <g/> .
doc#81 Так він увійшов і в приязнь зі мною <g/> , у ті роки <g/> , коли так рідко робилися дружби <g/> , коли кожний сторонився другого <g/> .
doc#40 <p> а <g/> ) творення другого ступеня прикметників </p><p> Другий ступінь прикметників може творитися кількома способами <g/> , а саме <g/> : наростком -ш- <g/> , наростком -іш- <g/> , тими ж наростками <g/> , але суплетивно <g/> , нарешті аналітично <g/> . </p>
doc#12 <p> 6. При творенні другого ступеня прикметників наростком -ш ( <g/> ий <g/> ) попередні г <g/> , ж <g/> , з в сполученні з ш дають жч <g/> , напр <g/> .
doc#40 Він уживається тільки при обмеженому числі прикметників <g/> , а саме при деяких односкладових безнаросткових прикметниках <g/> , що їх основа кінчається на один приголосний <g/> : старий — старший <g/> , тихий — тихший <g/> , молодий* <g/> ) — молодший <g/> , дорогий — дорожчий** <g/> ) <g/> , дужий — дужчий <g/> , грубий — грубший <g/> , здоровий — здоровший <g/> ; також багатий — багатший <g/> , довгий — довший ( <g/> з відпаданням звука г <g/> ) <g/> ; а особливо часто від прикметників <g/> , що мають наросток -к- ( <g/> -ок- <g/> , -ек- <g/> ) <g/> , який при творенні другого ступеня відкидається <g/> , як от <g/> : швидкий — швидший <g/> , гладкий — гладший <g/> , тонкий — тонший <g/> , солодкий — солодший <g/> , м'який — м'якший <g/> , мілкий — мільший <g/> , легкий — легший <g/> , вузький — вужчий <g/> , важкий — важчий <g/> , низький — нижчий <g/> , тяжкий — тяжчий <g/> , далекий — дальший <g/> , широкий — ширший <g/> , глибокий — глибший <g/> , високий — вищий <g/> .