Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Ми бачили це на прикладі « <g/> вісниківства <g/> » <g/> : зі способу боротьби з провінційністю воно хоч-не-хоч стало перетворюватися на осередок провінційности <g/> , що існувала перед ним <g/> .
doc#84 Юрій Липа формулював це поза часом <g/> , так би мовити <g/> , і простором <g/> : « <g/> Ми раса <g/> , що її призначенням є визволити і утвердити вільне й можновладне селянство — в Україні й її оточенні <g/> » <g/> .
doc#84 Ми хочемо <g/> , щоб вона нас і цього навчила <g/> . </p>
doc#84 Ми приймаємо мистецтво самотнього <g/> .
doc#84 Ми приймаємо і добро безумне <g/> , добро Дон Кіхота <g/> .
doc#84 але не згоріла колода-стовбур щоглою корабля пожежі <g/> . І після того ми покинули острів <g/> . </p><p> Ми попрощалися з островом <g/> , потім з озером <g/> , і тепер поїзд везе нас до Мюнхену
doc#84 Ми зайшли в зачароване коло <g/> : жити в Пацикові — не можна <g/> , руйнувати Пациків — смішно і наївно <g/> . </p>
doc#84 Ми не на острові <g/> , ми на материку <g/> . </p>
doc#84 Ми зберігаємо февдальний звичай цілування ручок усім заміжнім паням і навіть культивуємо це як зразок чемности в шкільних читанках <g/> , затверджених ЦПУЕ <g/> .
doc#84 Заході — в Америці <g/> . Тяжче з смаками <g/> , уподобаннями <g/> , ідеями чи безідейністю <g/> . </p><p> Ми говоримо про азіятський ренесанс <g/> , а при зустрічі з людиною Сходу морщимо ніс <g/> . Пригадую
doc#84 Ми в стані війни з Росією <g/> .
doc#84 Еспанія і Франція <g/> . Останнього удару татарам <g/> , туркам і маврам завдали не ми <g/> . </p><p> Ми так само <g/> , як зі сходу <g/> , боронилися і з заходу <g/> . Згадати війни з
doc#84 Ми нападали на Візантію і тим посилювали Азію <g/> .
doc#84 Ми боронилися від Азії <g/> , але і від Европи <g/> .
doc#84 Ми переросли й її <g/> . </p>
doc#84 Ми не засвоїли усвідомлення свого місця в світі <g/> .
doc#84 Ми стверджуємо <g/> : Україна <g/> .
doc#84 Ми забуваємо додати <g/> : і світ <g/> .
doc#84 Ми вчимо людей умирати за Україну <g/> .
doc#84 Ми намагаємося провезти провінційність з собою — іноді возами домашніх манатків <g/> , іноді — бодай колодою карт <g/> , за якими можна провадити вечір за вечором — ніби <g/> , ніби нічого не сталося <g/> .