Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 мимоволі й несвідомо на свою протилежність <g/> . Ми бачили це на прикладі « <g/> вісниківства <g/> » <g/> : зі
doc#84 це поза часом <g/> , так би мовити <g/> , і простором <g/> : « <g/> Ми раса <g/> , що її призначенням є визволити і
doc#84 в теперішньому трудному світі <g/> . Ми хочемо <g/> , щоб вона нас і цього навчила <g/> . </p><p> В цій
doc#84 Синаю він повернеться до нас із скрижалями <g/> . Ми приймаємо мистецтво самотнього <g/> . Але ми хочемо
doc#84 нам <g/> , може <g/> , несподіваний для нас самих шлях <g/> . Ми приймаємо і добро безумне <g/> , добро Дон Кіхота <g/> .
doc#84 пожежі <g/> . І після того ми покинули острів <g/> . </p><p> Ми попрощалися з островом <g/> , потім з озером <g/> , і тепер
doc#84 про те <g/> , чи це ко- </p><p> рисно <g/> , чи ні <g/> , — провінційно <g/> . Ми зайшли в зачароване коло <g/> : жити в Пацикові — не
doc#84 культури й духовости мусить бути зруйнована <g/> . Ми не на острові <g/> , ми на материку <g/> . </p><p> Але
doc#84 папері <g/> . Але текст складала напевно не дитина <g/> . Ми зберігаємо февдальний звичай цілування ручок
doc#84 , уподобаннями <g/> , ідеями чи безідейністю <g/> . </p><p> Ми говоримо про азіятський ренесанс <g/> , а при
doc#84 з « <g/> монголами й семітами <g/> » <g/> . Не краще з росіянами <g/> . Ми в стані війни з Росією <g/> . Це незаперечний факт <g/> , і
doc#84 удару татарам <g/> , туркам і маврам завдали не ми <g/> . </p><p> Ми так само <g/> , як зі сходу <g/> , боронилися і з заходу <g/> .
doc#84 , з Угорщиною <g/> , з німцями ( <g/> Грюневальд <g/> ! <g/> ) <g/> . Ми нападали на Візантію і тим посилювали Азію <g/> .
doc#84 і західні кордони <g/> , борониться з заходу і сходу <g/> . Ми боронилися від Азії <g/> , але і від Европи <g/> . І так
doc#84 на етапі нашого відгороджування від світу <g/> . Ми переросли й її <g/> . </p><p> Шанс України — не в
doc#84 ми засвоїли елементи масовости виховання <g/> . Ми не засвоїли усвідомлення свого місця в світі <g/> .
doc#84 не засвоїли усвідомлення свого місця в світі <g/> . Ми стверджуємо <g/> : Україна <g/> . Ми забуваємо додати <g/> : і
doc#84 свого місця в світі <g/> . Ми стверджуємо <g/> : Україна <g/> . Ми забуваємо додати <g/> : і світ <g/> . Ми вчимо людей
doc#84 : Україна <g/> . Ми забуваємо додати <g/> : і світ <g/> . Ми вчимо людей умирати за Україну <g/> . Це <g/> , на жаль <g/> , теж
doc#84 . Побут людини перестає бути провінційним <g/> . Ми намагаємося провезти провінційність з собою —