Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 <p> З погляду розвитку науки так само <g/> , як з погляду переємності української культури обов'язком мовознавців нашого покоління є нагадати про життя й діяльність передчасно зліквідованих <g/> .
doc#10 Поскільки в рукописі переважають білоруські риси <g/> , але є і послідовно додержані деякі російські риси <g/> , Ганцов висуває думку <g/> , що рукопис був написаний або в Пскові або в Смоленську <g/> , себто на білорусько-російській межі <g/> .
doc#10 Заслугою Ганцова є те <g/> , що він простежив <g/> , як конкретно за останнє сторіччя йде відступ північних говірок перед південними ( <g/> 16 <g/> , 275—279 <g/> ) у вимові дифтонгів з о <g/> , е <g/> , ѣ і рефлексів ȩ. Нарешті <g/> , Ганцов остаточно довів первісну належність карпатських говірок до південно-західньої групи <g/> , хоч вони й зберігають тепер багато українських архаїчних рис <g/> , а почасти розвинули деякі нові риси ( <g/> див <g/> .
doc#10 Щерба каже <g/> , що вона “ <g/> є <g/> , по-моєму <g/> , великою мірою предметом віри <g/> , але не знання <g/> ” ( <g/> Цит <g/> .
doc#10 Курило виходила з тези про те <g/> , що головне — це впіймати “ <g/> дух української мови <g/> ” <g/> , що проявляється <g/> , насамперед <g/> , в особливих <g/> , тільки їй “ <g/> властивих законах синтаксичних <g/> ” ( <g/> 3 <g/> , 165 <g/> ) і що відбиває “ <g/> властиву даній нації звичку думати <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 10 <g/> ) <g/> , “ <g/> є вираз його ( <g/> народу <g/> ) національного світогляду <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 136 <g/> ) <g/> .
doc#10 Вона йде далі і приймає чужі впливи на мови <g/> , зокрема і на українську <g/> , твердячи тільки <g/> , що “ <g/> сторонній вплив на мову стає широкосяжний тоді <g/> , коли й у самій мові є сприятливі для цього моменти <g/> ” ( <g/> 24 <g/> , 28 <g/> ) <g/> .
doc#10 Визнавши <g/> , що зазначені риси в реченнях на -но <g/> , -то ширяться не без російського впливу <g/> , Курило все таки показує <g/> , що для цього були підстави і в українській мові <g/> , насамперед через взаємодію цього типу речень з іншими типами прислівникових речень <g/> , і що власне це вможливило і російський вплив <g/> : “ <g/> В історії культурних стосунків схрещення різних національних елементів є факт неминучий <g/> ” <g/> , пише вона тепер ( <g/> 24 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , а своє трактування фактів у ( <g/> 5 <g/> ) називає “ <g/> вузьким <g/> ” ( <g/> 24 <g/> , 1 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Націоналістичні перекручення в питаннях українського словотвору <g/> ) <g/> ; “ <g/> Праця О. Курило <g/> , безперечно <g/> , є синтез націоналістичних <g/> …
doc#11 Чорти його звичайно тримаються — поза підземним царством — у Прусії й Саксонії <g/> , але є підозра <g/> , чи не зустрічалися ви з ним на котрій-небудь зупинці венеційського вапоретта <g/> .
doc#12 <p> Шоб показати йотовану вимову голосних я <g/> , ю <g/> , є <g/> , ї після приголосної <g/> , відповідно до вимови даного слова в чужій мові <g/> , пишемо перед літерами я <g/> , ю <g/> , є <g/> , ї після д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , л <g/> , н — знак м'якшення <g/> , а після інших приголосних — апостроф <g/> , напр <g/> .
doc#13 Але є в поемі четвертий образ <g/> , і <g/> , напевне <g/> , більшої ваги <g/> , що проходить нею від початку до кінця <g/> .
doc#14 А зрештою для Лесича <g/> , крім географічної України <g/> , що лежить на глобусовім дні <g/> , є ще інша <g/> , що зорею лине понад нами <g/> .
doc#15 Практично ж Л. А. Булаховський <g/> , очевидно <g/> , схильний уважати реченням тільки конструкції з verbum finitum і ті <g/> , в яких " <g/> є засоби виявлення граматичної присудковости <g/> " <g/> . </p>
doc#15 <p> Фактором <g/> , що сприяє переоформленню підметів у називні речення <g/> , є також узгодження присудка тільки з одним із підметів ряду <g/> . </p>
doc#15 До слова море тут тому не можна додати є [ <g/> сть <g/> ] <g/> , що воно само вже <g/> , своїм називним відмінком означає існування <g/> . </p>
doc#16 <p> Всі ці загальновідомі речі можна дуже легко потвердити і на матеріялі « <g/> Листа до голови МУРу п. Уласа Самчука <g/> » <g/> , вміщеного в « <g/> Орлику <g/> » <g/> , з якого наводжувано перед цим цитати і який є безпосереднім приводом написання цих рядків <g/> .
doc#16 Але демагогія є демагогія <g/> , і її якнайширше пускає в хід Донцов ( <g/> як і нерідко його противники <g/> ) <g/> .
doc#16 Такий є механізм задубіння <g/> » ( <g/> с. 45 <g/> ) <g/> ; « <g/> Коли наш партнер у дискусії не дбає за те <g/> , щоб дотримуватися правди <g/> , коли він не має волі до правди <g/> , він духовний варвар <g/> .
doc#16 Він не може зрозуміти <g/> , що нова концепція включає в себе його концепцію <g/> , але як перейдений етап <g/> , і тому є вища <g/> , потужніша <g/> , величніша і єдина здатна перемогти <g/> .
doc#19 І є невідступно ідея національної нерівносте як однієї з передумов лиха соціяльного <g/> . </p>