Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Головні твердження Ганцова полягали в тому <g/> , що т. зв <g/> .
doc#10 У ненаголошених складах замість цих звуків виступають <g/> , поза випадками <g/> , спричиненими аналогією ( <g/> закінчення прикметників <g/> , префікси <g/> ) голосні о <g/> , е ( <g/> жуонка <g/> , але жонкі і т. п. <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 У класифікації діалектів він у зв'язку з цим висуває т. зв <g/> .
doc#10 Стенографічний звіт судового процесу <g/> , т. І. Харків 1931 <g/> , ст <g/> .
doc#10 Збірник Комісії для дослідження історії української мови <g/> , т. І. Київ 1931. </p><p> 12 <g/> ) Літерою ї Ганцов позначає той звук <g/> , що в звичайному українському письмі позначається літерою и. </p><p> 13 <g/> ) Пор <g/> .
doc#10 Ганцов відкидає цю думку <g/> , бо в південно-російських говірках це явище зв'язане з яканням і поруч з віспа є вясне і т. п. <g/> , чого зовсім нема в українських говірках <g/> .
doc#11 Обмежуся на одному прикладі-паралелі <g/> , - перестрибом до балету <g/> , не виходячи поза Париж <g/> , у національній опері <g/> , т. зв <g/> .
doc#11 <p> Не знати <g/> , чи за цим веселим нагромадженням шукати якусь глибоку філософію <g/> , на зразок псевдоглибин проголошення алогічности світу ( <g/> « <g/> Ніякої дійсности не існує <g/> » або « <g/> Прямих причин узагалі не буває <g/> » <g/> ) і подібних єресей супроти єдино правильної ідеології і т. д. <g/> , день позаторішній <g/> , прости <g/> , Господи <g/> . </p>
doc#11 , но <g/> , уповая на милосердие Божие <g/> » і т. д. </p><p> Чи це часом не мефістофелівська пародія на всю в мініятюрі світобудову <g/> , як ви робите <g/> , в побільшенні <g/> , via Москва в « <g/> Московіяді <g/> » <g/> ? </p>
doc#12 : кінець ( <g/> бо <g/> : кінця <g/> , кінцем <g/> , і т. п. <g/> ) <g/> , візок <g/> , лікоть <g/> , ніжка—ніжок <g/> , гірка—гірок—гіронька <g/> , хоч правильно <g/> : боєць—бійця <g/> , гонець—гінця ( <g/> і гінець <g/> ) <g/> ; в словах з наростком -овець <g/> , -івець <g/> , маємо або послідовно -овець— -овця ( <g/> переважно під наголосом <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Разом пишуться також прислівники ліворуч <g/> , праворуч <g/> , торік <g/> , чимдуж <g/> , якраз <g/> , якстій <g/> , якомога і т. д. </p><p> Ті ж групи слів <g/> , які ще не закріплені остаточно як прислівники <g/> , пишуться нарізно <g/> , напр <g/> .
doc#12 : без кінця <g/> , без краю <g/> , без ладу <g/> , без ліку <g/> , без пуття <g/> , без сумніву <g/> , в давнину <g/> , до відома <g/> , до вподоби <g/> , до краю <g/> , до лиця <g/> , до ноги <g/> , до побачення <g/> , до речі <g/> , до східсонця <g/> , з-за кордону <g/> , над силу <g/> , на зорі <g/> , на часі <g/> , під час <g/> , тим часом <g/> , як слід і т. д. </p><p> В сумнівних випадках треба використовувати словник <g/> , бо процес творення прислівників у сучасній мові плинний і тому встановити чіткі правила написання їх укупі чи нарізно не можна <g/> . </p>
doc#12 <p> 7. Крім згаданих у т. 2 <g/> , з розділкою пишуться прислівники <g/> , що склалися з прийменників по і давального відмінка прикметника <g/> , напр <g/> , <g/> : по-нашому <g/> , по-українському <g/> , а також прислівники типу по-українськи <g/> , по-англійськи <g/> . </p>
doc#12 Цілком зукраїнізовані також здебільшого християнські імена власні <g/> , а тому в них теж и пишеться не лише після літер <g/> , перелічених у т. 1 <g/> , напр <g/> .
doc#12 : біном <g/> , візія <g/> , гімн <g/> , ґід <g/> , кіно <g/> , публічний <g/> , міміка <g/> , епічний <g/> , філософія <g/> , архів <g/> ; </p><p> г <g/> ) у власних назвах <g/> , крім поданих у т. 3 <g/> ; напр <g/> .
doc#12 т. 5. </p><p> Російське закінчення -ой <g/> , а також робійські й болгарські закінчення -ов <g/> , -ев у прізвищах зберігаємо <g/> , напр <g/> .
doc#15 Бездієслівні іменникові речення фігурують у нього в розділі « <g/> Сокращение предложения в форме существительного имени <g/> » <g/> , і в такому розрізі і розглядаються на основі формули прирівняння <g/> : " <g/> слухъ былъ = было слышно <g/> , посылка была за тгьмъ-то = было послано <g/> " і т. п. Приклади з літератури наводяться типу " <g/> судьямъ худыя шутки <g/> " або " <g/> худыя пгьсни Соловью въ когтяхъ <g/> .
doc#15 , в тому числі і " <g/> перечисления <g/> , заглавия и т. п." <g/> , як секундарний тип структури речення <g/> , ставлячи їх в один ряд з такими <g/> , що не містять в собі називного відмінка імени хорошо <g/> !
doc#15 Він розглядає як однотипні ( <g/> генетично <g/> , але в нього взагалі підхід генетичний <g/> ) такі речення <g/> , як <g/> : пожар <g/> , время <g/> , стыд <g/> , стыдно <g/> , хорошо <g/> , хожено <g/> , убито - на тій підставі <g/> , що всі ці слова - іменного походження <g/> ; сюди ж відносить він і переліки <g/> , заголовки і т. п. </p><p> Томсон знає тільки ті бездієслівні речення <g/> , в яких нема ні присудка <g/> , ні підмета <g/> , а для безпосереднього повідомлення всього складного </p><p> уявлення означається словом та частина його <g/> , яка випадково найбільше збуджена в душі мовця <g/> , бо звичайно нема таких слів <g/> , якими можна позначити все складне уявлення в сукупності <g/> .
doc#15 Vystoupi Ruperto <g/> " <g/> , але можливі " <g/> і v jinych popisech a näzornych lićemch <g/> " ( <g/> і в інших описах <g/> ) <g/> , далі згадується про написи <g/> , сповіщення <g/> , заголовки <g/> , адреси листів і т. п. Але <g/> , не зважаючи на такий опис функцій <g/> , ті приклади все ж не виділяються з-поміж типово неповних речень типу " <g/> Mrtva <g/> , reki doktor strućne <g/> " або еквівалентів речення типу " <g/> І ne <g/> , slećno Hortensie <g/> " <g/> .