This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | значущому деталі <g/> , без жадної ясної вказівки на | те | <g/> , як же його розуміти <g/> . </p><p> Неважко здогадатися <g/> , |
doc#1 | інвективою <g/> . Однак вона вже не скерована на | те | <g/> , щоб надихнути людей до соціяльного бунту <g/> , що |
doc#2 | моря <g/> . </p><p> Цю традицію вірности підкреслює й | те | <g/> , що збірка трьох збірок дістала назву не |
doc#2 | . І справжнє чудо поезії виявляється в тому <g/> , що | те | <g/> , що мало б за таких умов стати епосом <g/> , усе таки |
doc#2 | . </p><p> Т а к а музика веде за собою молитву <g/> , молитву про | те | <g/> , щоб була честь — зброї <g/> , слава — йменню <g/> , але |
doc#2 | честь — зброї <g/> , слава — йменню <g/> , але також і про | те | <g/> , щоб Цариця світу хоронила сірому <g/> , що мусіла |
doc#3 | і зміни ніколи не припиняються <g/> , але | те | <g/> , що спостерігаємо <g/> , найчастіше — зміни |
doc#3 | конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про | те | <g/> , що вони звуть традиційно « <g/> збірними |
doc#4 | , 1986 <g/> , 238 с. <g/> ) <g/> . Думається <g/> , що мова тут не про | те | просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші |
doc#4 | , це була б істина самоочевидна <g/> . І навіть не лише | те | <g/> , що « <g/> старі <g/> » були видані двома збірками 1934 і |
doc#4 | життя вічне і кожне переживання безконечне <g/> , не | те | в старому віці <g/> , коли людина відкрила для себе |
doc#4 | архівом <g/> , а зі збіркою <g/> , як вона воліла ту збірку <g/> , | те | своє поетичне обличчя <g/> , бачити і бути баченим <g/> . </p> |
doc#4 | . ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на | те | <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра |
doc#4 | душі <g/> , трагедії безнадійносте <g/> . Не кажу вже про | те | <g/> , що стилістично вона існує в річищі Олесевої |
doc#4 | Лівицької-Холодної в її « <g/> нових <g/> » віршах є | те | <g/> , що вона не цурається <g/> , здавалося б <g/> , |
doc#4 | . </p><p> Руки твої невільниці <g/> , жилаві й старі <g/> … — </p><p> це | те | <g/> , що бачить око <g/> , це дійсність будня <g/> . Руки |
doc#4 | <p> Один з них — найповерховіший <g/> , і вже згадуваний — | те | <g/> , що за наголовками багатьох поезій стоїть |
doc#4 | піднаголо- вок « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> . А також | те | <g/> , що вірші подаються не в тематичних групах <g/> , а за |
doc#4 | хронологією <g/> . Про інші говорити тяжче через | те | <g/> , що ми не знаємо <g/> , як складався цей збірник <g/> . Не |
doc#4 | не можу сказати <g/> , бо ніде в книжці нема й натяку на | те | <g/> , хто за що в ній відповідальний <g/> . Але приймім |