This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 | <p> Не дивно й те <g/> , що перший термінологічний словник <g/> , що вийшов з ім'ям Курило як упорядниці ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , на сьогодні застарів і був фактично перекритий виданнями термінологічних словників Академії Наук другої половини 20-их років <g/> . |
doc#10 | Одначе і сьогодні ще цікаві її міркування про міру самостійності и як фонеми в українській мові ( <g/> 23 <g/> , 22919 <g/> ) <g/> , а також про те <g/> , чи графічні сполуки в з попереднім голосним ( <g/> типу дав <g/> ) можна вважати за дифтонги з фонологічного погляду ( <g/> 14 <g/> , 546 <g/> ) <g/> . </p> |
doc#10 | І хоч дещо з цих узагальнень сьогодні не можна прийняти <g/> , але навіть і в цих небагатьох випадках шукання Курило були вирішальні для дальшого розвитку української мовознавчої науки <g/> . |
doc#10 | Та не можна цього закидати Курило <g/> , коли й сьогодні совєтське мовознавство блукає між трьома соснами психологічного <g/> , соціологічного й чисто лінгвістичного розуміння фонеми й не може вийти на жадну путь32 <g/> ) <g/> . |
doc#11 | Якщо є поняття світової прози то Кундера сьогодні в ній <g/> . |
doc#11 | <p> Що таке бубабізм сьогодні <g/> ? |
doc#11 | Ось риси ваших портретів сьогодні у формі запитань до себе самих <g/> . |
doc#11 | <p> Бу-ба-бу сьогодні вже не тільки дитяча гра <g/> , а <g/> , певно <g/> , і від початку не зовсім було <g/> . |
doc#11 | Але сьогодні старе клясичне бу-ба-бу — платівка-забавка <g/> , яку весело накрутити <g/> . |
doc#14 | Стан такий <g/> , що тільки Маланюк сьогодні в нашій поезії може піти далі від Маланюка <g/> . </p> |
doc#14 | Не знати <g/> , чи поет робив нові штрихи і викреслення по війні <g/> , але правда незаперечна <g/> , що в збірці маємо Маланюка <g/> , яким він хоче бути сьогодні і яким він був учора <g/> . |
doc#15 | Бо ми певні <g/> , що коріння називного речення <g/> , яка б не була його основна функція сьогодні <g/> , треба шукати не в писаній тільки мові <g/> , а насамперед в усній <g/> , в живій <g/> , народній <g/> . |
doc#16 | Справді <g/> , якщо сьогодні умовний Іван Іванович обізвав умовного Івана Никифоровича гусаком <g/> , то завтра той може вилаяти його ще сильніше <g/> ; якщо один подасть позов до суду <g/> , то другий подасть протипозов до вищої інстанції <g/> ; якщо один напада на сусідське подвір'я <g/> , то хто перешкодить другому зробити те саме з більшою силою і коефіцієнтом руїнницької дії <g/> ? |
doc#16 | <p> Не мусімо приймати національну душу цілковито такою <g/> , як вона сьогодні є. Можемо бажати де в чому змінити й перевиховати її <g/> . |
doc#16 | Якби вісниківство здобуло сьогодні державу <g/> , то воно завтра не її тло б <g/> , що з нею робити — або мусіло б удатися під крило прямовань менше голосних і менше масових <g/> , але мте виповнених змістом ( <g/> Липинський <g/> , Хвильовий і Інші <g/> , не згадуючи про чужих теоретиків <g/> ) <g/> . |
doc#16 | <p> Донцовщина сьогодні означає зречення народнього ґрунту для українського визвольного руху і розкол фронту національної боротьби <g/> . |
doc#16 | І тут — ознака його вичерпаности і — сьогодні — непотрібности <g/> , неспроможности впоратися з сьогоднішніми завданнями <g/> . </p> |
doc#18 | В його <g/> , пароду <g/> , душу поклав серцевидець Єгова свій скарб <g/> , покликання гебреїв — « <g/> світ слобонити від мук і роздору і жаху <g/> » <g/> , « <g/> статися сіллю землі <g/> » <g/> , їх призначення — стати « <g/> будучим царем світу <g/> » <g/> , дарма що <g/> , а може тому що сьогодні народ цей — </p><p> Між премудрими він не мудрець <g/> , </p><p> У війні не войовник <g/> , </p><p> У батьківщині своїй він гість </p><p> І всесвітній кочовник ( <g/> VI <g/> ) <g/> . </p> |
doc#18 | Не сьогодні <g/> , а завтра <g/> . |
doc#19 | Але <g/> , як справи стоять сьогодні <g/> , можна побоюватися <g/> , що рукописи Мови потрапили до чужих і байдужих рук і десь пішли мишам на снідання або були знищені <g/> . </p> |