Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Коли І. Нечуй-Левицький дуже часто хибно доводив галицьке походження багатьох слів і зворотів <g/> , то І. Стешенко вдався до протилежного <g/> , але не менш хибного способу <g/> .
doc#9 Nomina actoris <g/> , витворені від слів з абстрактним значенням <g/> , із значенням прикмети або дії <g/> : речниця ( <g/> « <g/> її вважали За речницю великої снаги <g/> » — « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 97 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 Давніше справа стоала так <g/> , що через суто галицькі вислови читач української книжки міг опинитися в неприємних клопотах від крутих слів і словечок і кинутися українського читання <g/> .
doc#9 І хай ми відвели б навіть третину <g/> , навіть половину цих слів <g/> , довівши <g/> , що вони зовсім не прийшли до української літературної мови з Галичини <g/> , але і решти вистане <g/> , щоб побачити <g/> , яка все-таки величезна питома вага галицьких елементів у лексиці сучасної української літературної мови <g/> , особливо в сфері абстрактних понять <g/> . </p>
doc#9 Він сам нерідко вживає тих слів <g/> , які в своїх виступах на мовні теми засудив і забракував <g/> .
doc#9 xxxvii </p><p> Б. Наголос </p><p> Загальновідома річ <g/> , що наголос у сучасній українській літературній мові у багатьох категоріях слів досить розхитаний <g/> , неусталений <g/> , кількість наголосових дублетів-варіянтів велика <g/> .
doc#10 Назву з них такі <g/> , як вимога в чужих словах вимовляти ( <g/> й писати <g/> ) завжди и <g/> , за народною вимовою давніше позичених слів типу універсал <g/> , министер ( <g/> 3 <g/> , 169 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієприкметники на -лий і великою мірою звести пасивні дієприкметники на -ний <g/> , -тий до ролі прикметників ( <g/> 5 <g/> , 20 <g/> , 24 <g/> , 2516 <g/> ) <g/> ; спроба відновити сполуку дієприслівника з дієсловом за допомогою сполучника та ( <g/> типу <g/> : Увійшовши <g/> , та став <g/> , — 5 <g/> , 33 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієслова було й буде та орудний відмінок дійової особи в усіх випадках при безособових присудках на -но <g/> , -то ( <g/> 5 <g/> , 35 <g/> ) <g/> ; спроба обмежити <g/> , а то й зовсім усунути родовий відмінок приналежности
doc#10 До Курило ці форми пояснювали або асиміляцією о до наступного наголошеного а <g/> , — але тоді лишається незрозумілим <g/> , чому ця зміна охопила лише кільканадцять слів <g/> , не порушивши низки інших <g/> , таких як коза <g/> , козак тощо <g/> , — або наявністю старих праслов'янських варіянтів <g/> .
doc#12 В цих словах і пишеться а. </p><p> 2. Правопис и — і. </p><p> 1. На початку слів ніколи не пишеться и <g/> , навіть коли вимовляється <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4 <g/> , Чергування у — в <g/> , і — й. </p><p> 1. На початку слів у може чергуватися з в <g/> , а і з й. Звичайно у і і ставлять після слова <g/> , що кінчається на приголосний <g/> , а в і й після слова <g/> , що кінчається на голосний <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) в середині слів перед твердим приголосним і перед о <g/> , напр <g/> .
doc#12 : міль <g/> , сільський <g/> , кільце <g/> ; але спілчанин <g/> , у спілці <g/> , галченя <g/> , галці ( <g/> від слів <g/> : спілка <g/> , галка <g/> ; а напр <g/> .
doc#12 , від слів ролька <g/> , Галька — рольці <g/> , Гальці <g/> , Гальчин <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> ПРАВОПИС СЛІВ УКУПІ Й НАРІЗНО </p><p> А. Правопис складних слів <g/> . </p>
doc#12 <p> Разом пишуться також прислівники ліворуч <g/> , праворуч <g/> , торік <g/> , чимдуж <g/> , якраз <g/> , якстій <g/> , якомога і т. д. </p><p> Ті ж групи слів <g/> , які ще не закріплені остаточно як прислівники <g/> , пишуться нарізно <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Переважна більшість позичених останніми сторіччями в українську мову слів прийшла з західньоевропейських джерел або через їх посередництво <g/> .
doc#12 <p> Знак оклику пишемо <g/> : </p><p> 1. В кінці речень і після слів або словосполучень <g/> , що виступають у ролі речень <g/> , коли вони вимовляються з окличною інтонацією <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Знак питання пишемо після питальних речень або слів чи сполучень <g/> , що виступають у ролі питального речення <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 8. Після слів <g/> , що виражають згоду або заперечення ( <g/> так <g/> , еге ж <g/> , авжеж <g/> , гаразд <g/> , ні тощо <g/> ) і стоять перед реченням <g/> , що розкриває зміст згоди або заперечення <g/> , якщо після них не стоїть знак оклику <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Але коли дієприслівник не має при собі залежних слів і наближається значенням до прислівника <g/> , в коми його не беремо <g/> , напр <g/> .