Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 акання в ( <g/> 18 <g/> , 144 <g/> ) <g/> , хоч вона почувала себе дома не тільки в загальній славістиці <g/> , а
doc#11 непевним голосом <g/> , — ви вже не зовсім те <g/> , що ви про себе думаєте <g/> . Ми вже перекинулися словом про ваше
doc#14 ідеалам — не в обкресленні кола навкруги себе <g/> , і крейдяна риса на підлозі — не протитанкові
doc#16 « <g/> Українському кличі <g/> » 1 і читаю зовсім нові для себе речі <g/> , після яких у дужках стоїть « <g/> Листи і статті
doc#18 і прагнуть миру й спочиву <g/> . Навіщо нищити себе в пошуках далекої й недосяжної мети <g/> , — вчить їх
doc#18 , спокуси Азазелеві можуть увібрати в себе голоси <g/> , чуті Мойсеєм <g/> , але в суті речі голос
doc#19 : « <g/> Заповіт засланця <g/> » <g/> . За засланця поет уважав себе <g/> , і слушно <g/> , хоч заслання його не було наслідком
doc#20 , а я вже мав своє мешкання <g/> . Я затяг його до себе й почав частувати віршами власного виробу <g/> .
doc#20 створило безодню <g/> . Я аж ніяк не беруся подавати себе як представника американізму <g/> , ні в фактичному
doc#21 . МУР <g/> , нарешті <g/> , дістав свій орган <g/> . Мій “ <g/> продаж <g/> себе дав позитивні наслідки <g/> . Вся праця <g/> , крім
doc#21 публіки <g/> , часом вони продавалися <g/> . На Бронксі в себе він поставив якесь мале горно й робив спроби
doc#22 нема змоги змінити світ <g/> , може можна змінити себе <g/> ? Що мені до того <g/> , який є світ <g/> ? Я хочу <g/> , щоб він був
doc#22 , що в умовах ґетта царських часів уявила себе спадкоємцем величі й слави ветхозавітних
doc#23 — ці епітети поет залюбки прикладає до себе і до довкілля <g/> . Цьому похмурому світові
doc#23 . Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой — їхнє я. Відмінність
doc#24 » <g/> , що викликає найбільшу екстазу автора і вже з себе виділяє все багатство додаткових тонів —
doc#24 » <g/> . Це апотеоза людини <g/> , що опанувала сама себе <g/> , апотеоза дорослої <g/> , мужньої людини <g/> , що не
doc#24 характеру й настрою нового <g/> , свідомого себе і свого місця в житті українського інтелігента
doc#24 себе в новому потужному коханні <g/> , знаходить себе через емоцію <g/> , через потужне почуття <g/> , то і автор
doc#24 духу <g/> , що рветься в високості і водночас скоряє себе в суті справи цілком конструктивному і навіть