Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 За винятком Анатолія Носова <g/> , що в моєму житті відіграв ролю вирішальну <g/> , може <g/> , сам того не знавши <g/> .
doc#81 І його невеличкий учинок <g/> , про який він <g/> , може <g/> , сам забув за кілька днів <g/> , стоїть для мене вище від Ромен-Роллянового рішення стати двадцять літ перед тим au-dessus de la mкlйe <g/> . </p>
doc#101 Причому <g/> , може <g/> , сам факт того <g/> , що ейфорія минула <g/> , цей факт позитивний <g/> .
doc#33 « <g/> Степан відчув <g/> , що лишається сам серед вулиці <g/> , серед суворого <g/> , безжального міста <g/> , сам серед безмежного зоряного світу <g/> , що ясно мінився над ним перед сходом сонця <g/> » <g/> .
doc#81 Узбережні чорноморські пункти треба б було порівняти з моїм Кримом — вони були тепер наймодніші <g/> , сам Сталін їздив до Сочі <g/> , де мав « <g/> дачу <g/> » <g/> , а також хотілося впізнати краї <g/> , де поневірявся в експедиціях російського війська проти горян Олександер Бестужев-Марлінський <g/> , об'єкт моєї найдовшої <g/> , найуспішнішої і найцікавішої для мене доповіді на семінарі Марµарити Ґабель у студентські роки <g/> , хоч я і не накладав життям — я знав <g/> , що болота там висушено <g/> , малярію вигнано <g/> , і сліди горян стерто <g/> .
doc#92 Але <g/> , думав я <g/> , то були погляди двадцятип'ятилітньої давности <g/> , напевне <g/> , сам Якобсон уже переконався в їх застарілості й слушності <g/> , і тепер <g/> , у п'ятдесятих роках <g/> , я зможу його остаточно в цьому переконати <g/> .
doc#75 Я <g/> , наприклад <g/> , сам веселий хлопець і люблю <g/> , щоб сміялись мої сучасники <g/> , щоб скинули з себе ряси чорної мелянхолії і подивились на себе <g/> , які вони є голенькі <g/> .
doc#47 <p> І <g/> , нарешті <g/> , сам образ Єронима <g/> .
doc#92 , при цій нагоді передав Вам свої добрі побажання <g/> » <g/> . </p><p> І <g/> , нарешті <g/> , сам Якобсон <g/> , 14 листопада 1962 <g/> : « <g/> 1958 року в Москві Булаховський говорив мені про
doc#71 До того ж часу ми закликаємо спокійно <g/> , але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав <g/> , які Тобі належать і які ти повинен мати <g/> , Великий Народе <g/> , сам хазяїн на Українській Землі <g/> .
doc#94 для тверезої <g/> , об'єктивної аналізи <g/> . </p><p> Проходячи безнастанно через семантичні метаморфози <g/> , поняття народу <g/> , сам народ ставали чимраз безформнішими <g/> , безобличнішими <g/> , засобом пригнітити <g/> , приборкати <g/> , підпорядкувати кожного індивіда
doc#89 На якусь « <g/> Сільву <g/> » <g/> , цирк <g/> , естраду заманювати глядача не треба було <g/> , він сам помишляв квитки <g/> , сам платив за них <g/> , сам добивався до залі <g/> .
doc#90 ж таки <g/> , безперечно <g/> , всупереч намірам автора <g/> , який <g/> , попри безсумнівну обдарованість <g/> , сам має в собі вже дуже багато від цієї людини-маси <g/> , характеристичні риси умасовленої людини совєтського
doc#90 експансії <g/> , що його силу нам не треба применшувати саме у ворога <g/> . </p><p> Отже <g/> , сам того не бажаючи <g/> , Гончар показав складники героїзму совєтського вояка <g/> : фаталізм <g/> , приреченість <g/> ,
doc#92 По-перше <g/> , сам факт друкування в « <g/> Новій Україні <g/> » — газеті <g/> , що виходила в Харкові в час німецької окупації <g/> , робилася українськими руками <g/> , але під пильним доглядом німецького цензора <g/> .
doc#31 А от ще гасло ( <g/> ніби не лайливе <g/> ) <g/> , яке <g/> , правда <g/> , сам Хвильовий бере в лапки <g/> : «" <g/> Дайош <g/> " інтуїцію <g/> » <g/> , але яке має в контексті виразно іронічний характер ( <g/> «" <g/> Дайош <g/> " інтуїцію <g/> : мовляв і без абетки обійдемось <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 А пізніші роки позначені впливами Шевченка <g/> , і його генієві коряться тоді всі1. </p><p> Правда <g/> , сам Шевченко охоче приймав у свою поетичну мову критично пересіяні елементи — і лексичні <g/> , і фонетично-морфологічні — різних українських діялектів <g/> .
doc#40 Називний відмінок самостійний <g/> , сам або з залежними від нього словами <g/> , граматично не в'яжеться з реченням <g/> .
doc#72 Символічно <g/> , сам цар прийняв одного з чільних діячів галицьких москвофілів В. Дудикевича ( <g/> Дорошенко 1 <g/> , 6 <g/> ) <g/> , а напровесні 1915 р. одвідав Львів <g/> .
doc#81 Я запросив до співпраці Цебенка — він був на шість років старший від мене і <g/> , сам постать другорядна й сірувата <g/> , знав багатьох мовознавців <g/> , які на час мого виходу на сцену були вже знищені й лишили тільки імена в моїй пам'яті <g/> .