This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | : « <g/> Щойно про це подумав <g/> , як Савчук уже все зробив | сам | <g/> » ( <g/> А. Любченко <g/> ) <g/> . </p><p> Зрідка можна зустріти |
doc#9 | був зв'язаний з літературою свого часу <g/> . Він | сам | перелічує її головні твори <g/> : « <g/> Напечатанная и |
doc#9 | вплив якого був тим більший <g/> , що він був не тільки | сам | письменник <g/> , а і редактор <g/> , і організатор |
doc#10 | питань лишилися невисвітленими <g/> . Ганцов | сам | знав їх і вичислив <g/> : розмежування українських і |
doc#10 | наречие <g/> , ст <g/> . XIX <g/> ) <g/> , — хоч <g/> , правда <g/> , і | сам | Щерба ніколи до цього не доходив <g/> . </p><p> 23 <g/> ) Известия |
doc#10 | , а наступає після ослаблення голосного і | сам | артикулюється напружено <g/> , не асимілюючися |
doc#11 | боронила <g/> , відступаючи <g/> , позицію за позицією <g/> , а | сам | автор <g/> , на щастя <g/> , мав вдачу Ґалілея <g/> , що <g/> , як |
doc#11 | і Шадерльо де-Лякльо <g/> . У своїх шуканнях він не | сам | <g/> . Обмежуся на одному прикладі-паралелі <g/> , - |
doc#11 | Го <g/> , але не те <g/> , що Гофман <g/> , а те <g/> , що Микола Гоголь <g/> , | сам | — хтозна — може напівпричинний <g/> , подібно до |
doc#15 | реченнях взагалі <g/> , " <g/> головний член [ <g/> … <g/> ] | сам | собою відповідає [ <g/> … <g/> ] сполученню суб'єкта з |
doc#15 | в якому одномовному соціяльному середовищі <g/> . І | сам | Ріс мимоволі повинен допустити <g/> , що все таки хоч |
doc#15 | цьому поглядові і спростовують його - хоч | сам | автор цього зовсім не помічає <g/> . Відзначимо ці |
doc#16 | : « <g/> Зрештою <g/> , тяжко трактувати його <g/> , який стало | сам | собі заперечує <g/> . І <g/> , мабуть <g/> , напівсвідомо <g/> » <g/> . |
doc#16 | чужа « <g/> нормальна <g/> » українська духовість <g/> . Він | сам | це чудово розумів <g/> , і виявом цього стала його |
doc#16 | факти і знатиме думку журналу <g/> . </p><p> Він вибере | сам | те <g/> , що вважатиме за здорове й потрібне <g/> . |
doc#16 | , принципово відгороджену від « <g/> черні <g/> » <g/> . </p><p> Донцов | сам | недвозначно вказує в « <g/> Дусі нашої давнини <g/> » на те |
doc#16 | ними всі вчинки свого режиму <g/> . </p><p> Та <g/> , зрештою <g/> , і | сам | Донцов прямо і недвозначно ставить большевизм |
doc#17 | вистави становить роля Малахія <g/> . Розгляданий | сам | у собі образ Малахія – блискуче схоплений в |
doc#17 | пляни реформи людини – і знищення основ <g/> , на яких | сам | існуєш <g/> , фактично – діяльність шкідлива й |
doc#18 | . Про потребу йти за межі можливого <g/> . </p><p> Франко | сам | писав про свою поему <g/> , що в ній « <g/> показано |