Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Бурхливі роки Визвольних Змагань 1917 — 1920 рр <g/> .
doc#9 <p> Зате не підлягає жадному сумніву величезна роля української школи <g/> , що саме постає в ці роки <g/> , в закоріненні у народну гущу здобутків української літературної мови попереднього періоду <g/> .
doc#9 Книжка здебільшого сприймається пасивно <g/> , школа вимагає від кожного учня активного засвоєння <g/> , тим-то не можна переоцінити значення школи ні для стабілізації літературної мови взагалі <g/> , ні для прищеплення вироблених перед тим у розмірно вузькому колі людей норм української літературної мови в ті роки <g/> . </p>
doc#9 Русифікаційна політика у ці роки — поскільки розглядати її тільки в межах мови — могла здійснюватися тому <g/> , між іншим <g/> , що її підтримував не тільки фізичний і моральний терор <g/> , а і тому <g/> , що вона апелювала до хуторянського почуття східноукраїнських мовців <g/> .
doc#10 їй належить найпопулярніший підручник української граматики для дітей <g/> , виданий у ті роки і потім перевидаваний багато разів до 1926 р. <g/> , вона бере участь у перших опрацюваннях української наукової термінологої ( <g/> медичної <g/> , химічної <g/> , ботанічної та ін <g/> .
doc#16 Звичайно <g/> , це було для руху вельми некорисно <g/> , це перешкоджало його поширенню ( <g/> чого особливо переконалися ортодоксальні вісниківці <g/> , коли вони в роки війни зіткнулися з стіною нерозуміння в українців на схід від Збруча <g/> , з чого тепер постають у різних варіянтах чудернацькі « <g/> теорії <g/> » про особливу якусь природу українців-« <g/> східняків <g/> » <g/> ) <g/> , це робило його непевним себе і хитким <g/> , це обмежувало його й змушувало шкутильгати <g/> .
doc#16 Драглиста суміш хороброго війська з хоровими ансамблями <g/> , ліквідаторів національної неосвідомости і елементарної неграмотности з цілеспрямованими будівниками держави <g/> , туманно- мрійливих соціялістів з конкістадорами нової імперії <g/> , носіїв ідеалу провінційної автономії і автономної провінційности в межах великого руського океану з подвижниками острівної незалежности <g/> , якою сумішшю був український визвольний рух у ті великі роки <g/> , справді не могла довести українську справу до перемоги і навіть до чіткої й виразної кристалізації <g/> .
doc#17 За ці роки багато змінилося <g/> .
doc#19 Може систематичні розшуки в архівах Кубанщини <g/> , Харкова ( <g/> де Мова провів студентські роки <g/> ) <g/> , Одеси ( <g/> де жив Комаров <g/> , зацікавлений у літературній спадщині Мови <g/> ) <g/> , Києва <g/> , Ленінграду ( <g/> цензурна управа <g/> ) зможуть виявити цікаві речі <g/> .
doc#19 Ми не можемо сказати <g/> , де зформувалася національна свідомість Мови — дома ще в дитинстві чи може вже в студентські роки під час перебування в Харкові під впливом знайомства з Алчевською <g/> , Потебнею та іншими членами харківської Громади <g/> , але харківські роки безперечно заважили в формуванні поглядів і стилю Мови <g/> .
doc#19 Видно <g/> , тягне його до літератури <g/> , бо <g/> , мавши юридичну освіту <g/> , він усе таки три роки викладає « <g/> словесность <g/> » у « <g/> екатеринодарском мариинском женском училище <g/> » <g/> , а далі невідомі нам обставини змушують його таки перейти до важкої й нелюбимої судової праці <g/> .
doc#20 <p> Останні роки свого життя <g/> , десятиріччя <g/> , Юрко доживав напівкалікою <g/> , а далі й зовсім калікою <g/> .
doc#21 Він пробував у ті роки писати й оповідання <g/> .
doc#23 У Франції через два роки після перших « <g/> Медитацій <g/> » Лямартіна вийшла перша книга « <g/> Од і баляд <g/> » Гюґо <g/> , яка започатковувала цей другий романтизм <g/> , романтизм конкретного і об'єктивного <g/> .
doc#24 А в ті проміжні роки ніби всі сили нації зосередилися на її духовому житті <g/> , сублімувалися в її культуру <g/> , в творення культурних цінностей <g/> .
doc#24 Коли в роки дитячого захоплення комуністичною аскезою Хвильовий пробував розстріляти матір ( <g/> « <g/> Я <g/> » <g/> ) <g/> , то тепер <g/> , в синтезі українського культурного ренесансу двадцятих років жінка-мати була піднесена на небувалу височінь <g/> .
doc#24 Це саме в ці роки <g/> , співаючи гімн цьому образові <g/> , Олександер Довженко наважився в своїй « <g/> Землі <g/> » викликом філістерській моралі показати прекрасну нагу жінку і пологи серед рясноти розкішної природи українського степу — показати в її грізній і незайманій жіночій і материнській чистоті <g/> .
doc#25 Він бо в студентські роки ( <g/> він народився в с. Зозулинці Бердичівського повіту <g/> , учився в Полонному й Житомирі <g/> , а студентом був у Київському університеті <g/> ) брав активну участь в українському громадському русі і на доноси поляків перед польським повстанням 1863 р. був змушений покинути університет <g/> , трохи не закінчивши курсуii <g/> .
doc#26 Проблема « <g/> котляревщини <g/> » довгі роки тяжіла над поетом <g/> , він важко переборював її <g/> , поки не відвів їй місце в певних <g/> , переважно сатиричних <g/> , проявах своєї творчости — і так до найостатнішого свого вірша <g/> , передсмертного — « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> .
doc#26 <p> Минали роки і епохи <g/> .