Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 <p> Малим свідченням про одержимість Курилика малярством хай буде згадка про своєрідну виставку <g/> , що відбулася в галерії Аврома Айсікса в Торонто 1980 року <g/> , три роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після першої виставки його творів у тій таки галерії <g/> , яка репрезентувала мистця всі ці роки <g/> .
doc#6 Сам він не без гордости оповідає <g/> , що після першого мистецького й комерційного успіху він спромігся завести собі капелюх <g/> , придбати авто ( <g/> фольксваген <g/> !
doc#6 ( <g/> Цифри після назви картин показують число ілюстрації в цьому каталозі <g/> .
doc#6 <p> У своєму коментарі до картини “ <g/> Пожнив'я років чистого гуманізму <g/> ” <g/> , картини <g/> , що багато в чому є ключова до творчости Курилика після його навернення <g/> , — мистець глузує з екзистенціялізму <g/> . </p>
doc#6 В дійсності його навернення ( <g/> до католицизму <g/> ) не спинило його борсань і криз <g/> , спробу самогубства він зробив і після того <g/> , його родинне життя не було безперервною рожевою ідилією і навіть його успіх у глядача не приніс йому цілковитого задоволення <g/> .
doc#6 Знищені скоро після їхнього виконання за <g/> , мовляв <g/> , невідповідність вимогам соціялістичного реалізму і порядком ліквідації школи Михайла Бойчука <g/> , як нібито націоналістичної <g/> , ці фрески ледве чи могли бути відомі Куриликові <g/> , навіть у репродукціях <g/> .
doc#7 У другому випадку спогад і веселість були б об'єктами при дієслові підняв <g/> , що <g/> , бувши перехідним <g/> , кричуще вимагає після себе знахідного відмінка <g/> , а тим часом його начебто немає <g/> .
doc#8 Пригадую <g/> , як майже по-дитячому радів Петров-Бер <g/> , коли <g/> , після уважних студій над Монтеск'є та іншими мислениками XVIII сторіччя <g/> , він дійшов висновку <g/> , що вже там « <g/> лежить увесь Маркс <g/> » <g/> . </p>
doc#8 Голова сесії <g/> , один з відомих наших мовознавців <g/> , пояснив після доповіді <g/> , що припущення Петрова є фантастичні <g/> , бо ( <g/> він так і сказав <g/> : « <g/> бо <g/> » <g/> ) Ян Розвадовський пояснив назви річок так і так <g/> .
doc#8 І тільки його скепсис <g/> , скепсис Анатоля Франса <g/> , підносить його над усім тим дрібним <g/> , що оточувало його за життя і оточує після смерти <g/> .
doc#9 Хоч формально він ніколи моїм учителем чи науковим керівником не був <g/> , — формально я ж уже був і кандидатом філологічних наук <g/> , і доцентом <g/> , але в суті справи він став моїм новим учителем ( <g/> після Булаховського і Наконечного <g/> ) <g/> .
doc#9 Тут знову <g/> , після попередніх ще несміливих спроб « <g/> Основи <g/> » на початку шістдесятих років <g/> , українською мовою починала говорити <g/> , а далі вже впевнено говорила українська наука в найрізноманітніших її галузях <g/> . </p>
doc#9 Ще давніше <g/> , на початку шістдесятих років <g/> , але вже після занепаду « <g/> Основи <g/> » <g/> , в Цій справі висловлювався М. Костомаров <g/> , правда <g/> , в приватному листі <g/> .
doc#9 Це наближення треба поставити в зв'язок з прагненням П. Куліша внести в свою мову елементи архаїзації <g/> , прагненням <g/> , яке робиться в нього дуже виразним після видання « <g/> Досвітків <g/> » <g/> .
doc#9 , а відгомін її чути було ще 1893 р. Слово забирали тоді в пресі після Б. Грінченка І. Франко <g/> , М. Школиченко <g/> , Іл <g/> .
doc#9 Якої ваги надавано цьому питанню <g/> , видно хоч би з тото <g/> , що воно було об'єктом не тільки приватних розмов <g/> , а й спеціального обговорення <g/> , наприклад <g/> , на з'їзді Української демократичної партії восени 1905 р. Там « <g/> після довгих дискусій помирилися на тому <g/> , що треба наблизити правопис до галицького і не вживати ы та ъ <g/> , але ся писати вкупі та дві кропки ставити тільки над йотованим і <g/> »iv <g/> . </p>
doc#9 Ось приклади часових прислівників та інших виразів галицької або принаймні західноукраїнської сфери вживання <g/> , використаних М. Коцюбинським <g/> : нинг — сьогодні ( <g/> « <g/> Не могла лаятись нині <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 76 <g/> ) <g/> ; допіру — тільки що ( <g/> « <g/> Допіру по жнивах показалося <g/> » — Там же <g/> , 81 <g/> ) <g/> ; відтак — тоді <g/> , після того ( <g/> « <g/> Відтак заслаб у Каховці <g/> » — Там же <g/> , 82 <g/> ) <g/> ; рано - ранок ( <g/> « <g/> Вона мала до рана од вечера поратись <g/> » - « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 <p> Носіями їх були <g/> , передусім <g/> , ті досить численні представники галицької інтелігенції <g/> , які з тих чи тих причин залишилися й осіли на терені УССР після років Визвольних Змагань або переходили кордони Галичини <g/> , покидаючи територію Польщі <g/> .
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#9 <p> 1. Конструкції з прийменником за зі знахідним відмінком іменника на означення проміжка часу <g/> , після якого щось відбувається <g/> : « <g/> За кілька хвилин ми проминули останні приміські хатки <g/> » ( <g/> Ю. Смолич <g/> ) <g/> , « <g/> За мить таким ура здвигнулось поле <g/> » ( <g/> П. Тичина <g/> ) <g/> .