Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Можливо <g/> , що питання про галицькі мовні впливи і питому вагу їх постало перед ним ще під час його першої подорожі до Галичини в червні 1890 р. і дальших <g/> , а можливо <g/> , і ще давніше <g/> .
doc#9 Проте питання це вимагає ще спеціяльного дослідження <g/> , і тут ми можемо висловити його тільки як припущення <g/> . </p>
doc#9 <p> Праця адміністрації над « <g/> розгаличаненням <g/> » української літературної мови захопила не тільки словництво <g/> , а й синтаксу <g/> , і правопис <g/> , навіть питання артикуляційної бази — згадаймо відкидання можливосте наближення ненаголошеного о в вимові до у і визнання за можливе й мало не за нормальне його наближення до а <g/> !
doc#9 гражданин <g/> ) <g/> , вияснити ( <g/> « <g/> Цього питання я ще собі не вияснила <g/> » — Ч. 35 <g/> ; рос <g/> .
doc#9 Не можна вважати питання про це за вивчене <g/> , але деякі спостереження й припущення наважуємося висловити <g/> . </p>
doc#9 <p> Подані тут зауваги про галицькі впливи в наголосі — це тільки перша постава питання <g/> , яке ще майже зовсім не вивчене і потребує дальшого докладнішого вивчення <g/> .
doc#9 Безперечне джерело цих конструкцій — Галичина ( <g/> питання про те <g/> , чи позичені вони з польської мови <g/> , нас тут не цікавить <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 <p> КІНЦЕВІ ЗАУВАГИ </p><p> Колись П. Куліш при всій його неприхильності до галичан писав <g/> : « <g/> В Галичині рішиться ціле руське питання <g/> »lvii <g/> .
doc#9 Врешті був і тут — а це найважливіше — центральний пункт дискусії з сербами питання про одно- або багатодіялектну літературну мову <g/> .
doc#9 Навпаки <g/> , питання зводилось до того <g/> , скільки і які слова повинні увійти до спільної літературної мови <g/> .
doc#9 До питання про межі національних мов Гергард пише <g/> : « <g/> Мова і сила ( <g/> держава <g/> ) <g/> , не мова і дух визначають межі <g/> , в яких живе і діє наріччя <g/> .
doc#9 Сьогодні не можна відповісти на питання <g/> , чи вплив Галичини на українську літературну мову припинився назавжди <g/> , чи тільки тимчасово <g/> , бо ніхто посторонни не знає <g/> , чи цей дух виживе в умовах пострадянської України <g/> . </p>
doc#9 <p> Львів 03.03.1943 - Німеччина 12.11.1944 </p><p> ДОДАТОК </p><p> ЧЕРНІГІВЩИНА В ФОРМУВАННІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ </p><p> До постави питання </p><p> Мова літератури в Гетьманщині XVII —XVIII ст <g/> .
doc#9 <p> У цій статті можна тільки поставити питання <g/> .
doc#9 Було б цікаво й важливо простежити їх докладніше в Котляревського й котляревців <g/> , як і в ранніх романтиків <g/> , але рамки цієї статті обмежують мене до самої постави питання <g/> . </p>
doc#10 Що було причиною цього — переобтяження працею над словником <g/> , чи обставини особистого життя <g/> , чи може усвідомлення безперспективності культурної праці в совєтських умовах <g/> , що проявилося в його участі в СВУ — якраз від жовтня 1926 р. ( <g/> Звіт СВУ <g/> , 95 <g/> ) <g/> , — дати відповідь на ці питання нема поки що фактичних даних <g/> .
doc#10 Але Курило вдалося в статті “ <g/> До питання про походження північно-українських рефлексів о — ue <g/> , we <g/> , wy <g/> , е <g/> ”11 <g/> ) — Ганцов уже не міг тоді писати філологічних статтів - не тільки побільшити відповідний матеріал із старих діалектологічних записів <g/> , а і довести <g/> , що в усіх цих випадках ідеться про секундарні зміни дифтонгів <g/> , спричинені польським впливом <g/> , або й про зміни характеру наголосу <g/> , спричинені південно-російським впливом <g/> , — ті й ті наявні виключно в межових говірках <g/> . </p>
doc#10 <p> В дійсності одначе вже це спостереження кликало до далеко радикальніших висновків <g/> , — до перегляду питання про генезу української мови <g/> , а почасти й східньослов'янських мов взагалі <g/> .
doc#10 Ганцов не обмежився на цьому <g/> , а поставив питання генези і інших українських говірок — зокрема південно-східніх <g/> , західної частини північних <g/> , карпатських і південно-київських <g/> .
doc#10 Друге питання <g/> , як ми вже бачили <g/> , лишилося неопрацьованим <g/> .