Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Усе тільки білок <g/> , тільки стандартні реакції його <g/> , тільки його нормальні забурення <g/> , що менше з них ми звемо коханням <g/> , а більше <g/> , що вивершується повним розкладом білка <g/> , – смертю <g/> : « <g/> Смерть нізвідки не приходить <g/> , а постійно пробуває в середині нас <g/> …
doc#6 На цій виставці таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди відсунені на бічні пляни <g/> , хоч і які ті люди важливі ( <g/> з правого боку вони втілюють війну <g/> , з лівого— мир <g/> ) <g/> , у “ <g/> Монреальська місія в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#6 Ось <g/> , нарешті <g/> , ціла група “ <g/> історій <g/> ” в одній картині ( <g/> “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” <g/> , ч. 7 <g/> ) <g/> : людина <g/> , що працює в полі <g/> ; двоє людей <g/> , що б'ються <g/> ; корова <g/> , що висмикує солому з покрівлі землянки-бурдею <g/> ; друга корова <g/> , що вже наїлася <g/> …
doc#6 Але тут мотивація многоепізодности й “ <g/> килимности <g/> ” не побутова і не малярська <g/> , і ведуть ці картини радше не до Бройгеля <g/> , а до його попередників <g/> , тож до такого типу картин доцільніше буде повернутися дещо пізніше <g/> , коли буде в нас мова про Куриликові ідеологічні комплекси і про його зв'язок з Босхом <g/> .
doc#6 Уже в найранішій з них <g/> , “ <g/> Докір сумління <g/> ” ( <g/> ч. 1 1953 <g/> ) <g/> , мабуть <g/> , не випадково бачимо купку цеглин <g/> , цемент і лопатку коло нього <g/> , що можуть вести нас до ідеї марности людського будування <g/> .
doc#6 Подібну ролю відограють корови з обох боків Божої Матері в центрі картини “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> .
doc#6 Чи згадка про “ <g/> Зорбу <g/> ” Ніко Казандзакіса веде нас до книжки чи до фільму <g/> ?
doc#6 На цій виставці <g/> , приміром <g/> , знайдемо сіре на сірому ( <g/> точніше сірожовте на сірожовтому <g/> ) в “ <g/> Годує свині вугіллям <g/> ” ( <g/> ч. 12 <g/> ) <g/> , біле на білому в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , дуже часто також чорне на чорному ( <g/> приміром на переїзній виставці “ <g/> Прибуття на манітобську фарму <g/> ” <g/> , “ <g/> Молодий небесний цвіт <g/> ” <g/> , “ <g/> Рибалення на корюку <g/> ” <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Знову ж ідеологічні причини цього виразні <g/> , але для нас тут важить революційність у композиції як така <g/> . </p>
doc#7 <p> У нас уже досить спопуляризовані слова Мак-Ліша <g/> , що облетіли світ <g/> : « <g/> А Poem should not mean <g/> , but be <g/> » <g/> .
doc#7 <p> Всякий протест проти цієї реставраційно-мавпувальної яловости зустрічається галасом <g/> , що от <g/> , мовляв <g/> , тягнуть нас від І в р о п и до примітивізму селюка <g/> , що зводять українську поезію з європейського рівня <g/> .
doc#7 <p> Вага невеличкого вірша Зуєвського для нашої поезії в тому <g/> , що це <g/> , скільки знаю <g/> , перше в нас адекватне відтворення типу сучасної поезії Заходу <g/> .
doc#7 Майже ні один перекладач у нас не вміє передати простоту словника Рільке <g/> .
doc#8 Чи ж його вина <g/> , що в нас звичайно не розуміють ані того <g/> , як можна побачити дійсність інакше <g/> , ніж її звичайно бачать <g/> , ані того <g/> , що есеїстові дано право бачити ту одну сторону і не бачити інших <g/> ?
doc#9 Тільки крайні західні околиці внаслідок своєї екзотичности в кращому стані ( <g/> праці І. Верхратського <g/> , В. Шухевича тощо <g/> ) <g/> , але для нас ці матеріяли саме через свою екзотичність <g/> , а отже <g/> , будь-що-будь чужорідність для літературної мови <g/> , найменше цікаві <g/> .
doc#9 Але і таких словників у нас цілком нема <g/> , коли не брати до уваги єдиного і дуже недосконалого словника Шевченкової мови <g/> , складеного « <g/> Нестором-Літописцем <g/> » ( <g/> псевдонім М. Гехтера <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 І це <g/> , власне <g/> , єдино певно у цьому свідченні <g/> , бо в нас нема серйозних підстав думати <g/> , що ця розмова справді була і що Шевченко справді вирішив послухати поради Лукашевича <g/> .
doc#9 Згадуючи ті часи <g/> , сучасник писав <g/> : « <g/> Коло р. 1862 почалось у нас в Галичині " <g/> українство <g/> " <g/> .
doc#9 Панувало тоді у нас скрізь " <g/> язичиє <g/> "»1. Власне <g/> , точніше було б сказати <g/> , що язичиє панувало скрізь <g/> , де його не витиснула ще тоді в Галичині польська мова <g/> .
doc#9 <p> « <g/> Коли р. 1862 почали виходити " <g/> Вечерниці <g/> " і саме тоді прийшов транспорт книжок українських <g/> , почався у нас перелом щодо думки про язик літературний <g/> »3. Але найбільше значення мав усе-таки Шевченків вплив <g/> .