Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Але цей крок має вирішальне значення <g/> .
doc#7 Це має особливе значення для нашої поезії на еміграції <g/> .
doc#9 І от тепер « <g/> народовці вводять руський язик в доми руської інтелігенції <g/> »2. Надто велике значення мала поява журналу « <g/> Вечерниці <g/> » і обізнання на літературі <g/> , виданій на сході <g/> . </p>
doc#9 <p> « <g/> Коли р. 1862 почали виходити " <g/> Вечерниці <g/> " і саме тоді прийшов транспорт книжок українських <g/> , почався у нас перелом щодо думки про язик літературний <g/> »3. Але найбільше значення мав усе-таки Шевченків вплив <g/> .
doc#9 Але рівнобіжно йде й органічний розвиток свого словотворення <g/> , зміни значення слів — поширення значення якогось наявного слова або <g/> , навпаки <g/> , звуження ( <g/> спеціялізація цього значення відповідно до потреб життя <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Але рівнобіжно йде й органічний розвиток свого словотворення <g/> , зміни значення слів — поширення значення якогось наявного слова або <g/> , навпаки <g/> , звуження ( <g/> спеціялізація цього значення відповідно до потреб життя <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Але рівнобіжно йде й органічний розвиток свого словотворення <g/> , зміни значення слів — поширення значення якогось наявного слова або <g/> , навпаки <g/> , звуження ( <g/> спеціялізація цього значення відповідно до потреб життя <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Це має особливо велике значення <g/> , через те що М. Старицький був загальновизнаним лідером певної течії в розвитку української літературної мови <g/> , його « <g/> куті слова <g/> » викликали такі палкі дискусії й заперечення <g/> , що пам'ять про них живе ще й тепер <g/> , хоч самі поезії й переклади М. Старицького <g/> , де він переважно запроваджував свої мовні новації <g/> , й не належать у наші дні до часто і масово перечитуваних <g/> . </p>
doc#9 Принаймні в числі джерел Є. Желехівського були й поезії М. Старицького <g/> , і взагалі <g/> , хоч цей словник великою мірою спирається на галицький лексичний матеріял <g/> , але це не був виключно галицький регіональний словник <g/> , тому при цитуванні й використанні його <g/> , як і при використанні словника Б. Грінченка <g/> , велике значення мають посилання на джерела <g/> , а самий факт наявности слова в словнику — другорядне <g/> . </p>
doc#9 Якщо практикою свого мовного новаторства М. Старицький частково кликав до Галичини <g/> , то своєю програмою мовного розвитку <g/> , своєю усвідомлюваною чи не усвідомлюваною <g/> , це не має значення — « <g/> теорією <g/> » мовного розвитку він кликав переважно і насамперед до Галичини <g/> .
doc#9 Зате теоретичне <g/> , програмове <g/> , принципове значення мовного новаторства М. Старицького — безсумнівне <g/> .
doc#9 <p> Цю надзвичайно важливу для розвитку української літературної мови дискусію — хоч треба сказати <g/> , що учасники її здебільшого не піднеслися над особисті смаки і не усвідомили загального значення дискусії — розпочав Борис Грінченко статтею « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> , видрукованою в липні 1891 р. <g/> , тяглася вона протягом 1891 — 1892 рр <g/> .
doc#9 І <g/> , видно <g/> , він сам визнавав це <g/> , бо <g/> , почавши статтю романтичними піднесеннями мови кожної української спільности <g/> , хай навіть найменшої <g/> , він кінчає її ( <g/> поза закликом боротися з пуризмом <g/> ) словами <g/> , що знецінюють мову і приділяють їй цілком другорядне значення <g/> : « <g/> Мова <g/> , хоч і який коштовний скарб <g/> , не є все-таки найвищим скарбом <g/> …
doc#9 Посутньо стаття М. Школиченка не приносила нічого нового <g/> , хіба що відзначала і намагалася заперечити недооцінку значення мови у І. Франка <g/> .
doc#9 мала велике значення в розвитку української літературної мови <g/> .
doc#9 В листі до Н. Кобринської з 26.02.1898 р. він писав <g/> : « <g/> Слово розвиток давно вжив д. Франко в передньому слові до свого перекладу " <g/> Фавста <g/> " і потрапив добре <g/> »3. Для нас тут не має значення <g/> , чи справді слово розвиток — індивідуальний витвір І. Франка <g/> .
doc#9 Уже « <g/> в початку вісімдесятих років київська українська громада ( <g/> так звана " <g/> Стара Громада <g/> " <g/> ) щорічно відпускає певні кошти на поїздку до Галичини кількох молодих членів <g/> »6 <g/> , надаючи <g/> , певна річ <g/> , цим подорожам чималого виховного значення <g/> .
doc#9 ) »3. Хоч і авторами <g/> , і споживачами цих видань були переважно великоукраїнці <g/> , але <g/> , обминаючи вже галицькі впливи на мову авторів <g/> , мало значення ще й те <g/> , що друк і технічна редакція цих видань були головним чином у руках галичан <g/> .
doc#9 Це ставлення <g/> , як і взагалі обставини життя в українській революційній колонії у Львові <g/> , схопила в деяких цікавих деталях Наталя Романович-Ткаченко в своїй повісті з життя українських революціонерів « <g/> Манівцями <g/> » <g/> , яка не має <g/> , правда <g/> , великого історико-літератур- ного значення <g/> , але зберігає безпосередній документальний інтерес <g/> .
doc#9 Пригадую собі <g/> , що нам незвичайно припало до вподоби слово позаяк <g/> , яке заніс до нас один лубенський громадянин <g/> , як гарну галицьку новинку <g/> »4. </p><p> Цілком зрозуміло <g/> , що крім свідомого переймання окремих галицьких мовних особливостей далеко більше значення за таких обставин мало переймання несвідоме <g/> .