Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 І одягався <g/> , й поводився по-європейському і балакав із зловживанням галицизмів Скалозуб не стільки з власного нахилу до цього <g/> , а теж з ідейности <g/> , з принципу <g/> .
doc#9 <p> Через це Скалозуб ніби взяв на себе обов'язок доводити прикладом самого себе <g/> , що українці не тільки мужики <g/> , що єсть навіть і такі по-европейськи одягнені <g/> , виховані люди з українською мовою <g/> , яка хоч і українська <g/> , але не мужича <g/> .
doc#9 Матеріял подається в нього цілком не перевірений <g/> , але він цікавий як свідчення сучасника — хай вельми однобічного й засліпленого однією ідеєю <g/> , — а його проекти заміни « <g/> галицьких слів <g/> » « <g/> наддніпрянськими варіянтами <g/> » особливо виразно показують <g/> , як збідніла б українська літературна мова без деяких принесених з Галичини лексем <g/> .
doc#9 Ось кілька таких слів <g/> : форму глядач подають О. Синявськийxliii <g/> , Г. Голоскевич <g/> , О. Ізюмов — О. Панейкоxliv ( <g/> у Грій <g/> , слова нема ще зовсім <g/> ) <g/> ; але в живій мові досить часто є і глядач <g/> ; наглядач з кінцевим наголосом дають Із <g/> .
doc#9 <p> 3. Можлива в літературній мові <g/> , але нечаста конструкція на означення призначення з прийменником до з родовим відмінком іменника <g/> : « <g/> Високо <g/> , майже не до пострілу <g/> , летить у потемнілій синяві самотній крижень <g/> » ( <g/> М. Рильський <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> По-друге <g/> , знову ж таки в народницькому дусі <g/> , літературну мову ототожнили з літературою <g/> , а літературу з біографією письменників <g/> .
doc#9 <p> Отже <g/> , мова Котляревського при своїй виразній полтавській основі ввібрала в себе з літературної традиції чимало чернігівських елементів <g/> .
doc#9 Йому разом з Оп <g/> .
doc#10 Спогади з судового процесу СВУ <g/> .
doc#10 Тож не диво <g/> , що найбільше відповідає ідеалові Курило мова прози П.Куліша ( <g/> але не його поезії <g/> , з її синтезою української народної основи з церковнослов'янськими елементами <g/> ) <g/> ; як вона сама подає <g/> , “ <g/> це — найбагатші <g/> , найкращі зразки українського слова <g/> , що досі не мають рівних собі в українській прозовій літературі <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 138 <g/> ) <g/> .
doc#10 Це дає Курило особисте знайомство з північноукраїнським Лівобережжям від тих околиць <g/> , що межують з білоруською мовою й мають перехідний характер <g/> , до тих <g/> , що межують з південноукраїнськими говірками <g/> .
doc#10 Курило приходила до того ж висновка <g/> , що й Ганцов <g/> , — українська мова склалася з злиття двох первісно відмінних говіркових груп <g/> .
doc#11 Один <g/> , коли линву підтягають до тумби узбережжя <g/> , другий — коли випадає з буття герой роману <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) Частки аби- <g/> , -будь <g/> , -небудь <g/> , де- <g/> , ні- <g/> , -сь пишуться разом з питальними займенниками й прислівниками <g/> , якщо між часткою й займенником не стоїть прийменник <g/> , напр <g/> .
doc#14 І витрусити з віршів ті почуття <g/> , що грають ревними гармошками на всіляких « <g/> урочистих вічах <g/> » і « <g/> величавих пікніках <g/> » <g/> , як <g/> , пробачте <g/> , з простирадла витрушують бліх <g/> . </p>
doc#15 Це могло б легко привести до ототожнення називних речень з такими емоційними однослівними фразами як " <g/> Пожар <g/> !
doc#15 Так <g/> , наявність павзи у прикладі з Панфьорова У сельского совета море го- лов витлумачується як свідчення незв'язаности перших трьох слів з іменником море <g/> .
doc#15 <p> Але те <g/> , що в сучасній мові цей називний відмінок завжди відчувається як зв'язаний з дальшим реченням <g/> , як вжитий <g/> , за слушним зауваженням Пєшковського <g/> , " <g/> з метою підготувати матеріял для наступної думки [ <g/> предстоящей мысли <g/> ] " <g/> , не дозволяє ще розглядати його як називне речення <g/> .
doc#15 Усякої породи коні <g/> , усякої форми списи <g/> , луки <g/> , скальові дивні рушниці з підпірками <g/> , бо самої не вдержиш <g/> , у вистрілі дрібно <g/> . </p>
doc#15 2. - Київ <g/> ; Ляйпціґ <g/> , 1919. </p><p> СМЕРЕЧИНСЬКИЙ С. </p><p> Нариси з української синтакси ( <g/> у зв'язку з фразеологією та стилістикою <g/> ) <g/> .