Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 1923 <g/> ; І. Панькевич <g/> , 1923 <g/> ; В. Домбровський <g/> , 1925. Бібліографія наведена — не завжди точно — в Карпової 131 і далі <g/> , 134 <g/> ; додаткові матеріяли є в Шаха <g/> : 175 і далі <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> Якщо при цьому прикметник такий <g/> , що виявляв більш-менш звичайну ознаку предмета <g/> , що вживається при останньому звичайно або принаймні часто <g/> , то можна з певністю передбачати <g/> , що його предикативність буде відчуватися надмірно слабо і кінець-кінцем він перетвориться на атрибут <g/> , а все речення - на називне <g/> , називне не лише формою <g/> , а і способом світосприймання ( <g/> про це - далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 На 1930 рік кількість українських початкових шкіл зросла до 14.430 <g/> , російських — до 1.504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були — 1.732 і 267 ( <g/> Скрипник 210 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 39 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 В найближчих виборах його обрано послом до Сейму <g/> , а в наступних — членом Сенату <g/> , де він навіть став віцепрезидентом ( <g/> Шах 141 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Панейко і Ф. Колесса настійливо обстоювали київські правила <g/> , І. Зілинський висловлював помірковані застереження <g/> , а О. Макарушка завзято і вперто протестував ( <g/> Шах 175 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Квітковський 645 і далі <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Я назву тут тільки головні з тих питань <g/> , що в них ( <g/> 5 <g/> ) визначила шлях розвитку української літературної мови <g/> : заперечення вживання активних дієприкметників на -чий <g/> , -ший і пасивних на -мий і конкретні поради <g/> , коли їх заступати на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання дієприслівників <g/> , зокрема дієприслівників на -вши в значенні одночасної дії ( <g/> 5 <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; поради про перевагу інфінітива над віддієслівними іменниками <g/> .
doc#76 69 і далі <g/> ) виявили спочатку експансію на схід <g/> , беручи участь у формуванні конгльомерату південноросійських говірок з їхніми перетвореннями первісного сильного акання на цілу низку інших типів акання <g/> , але далі втратили силу експансії на схід і якоюсь мірою поступилися російській мові на території Смоленщини <g/> .
doc#85 Коли нам кажуть <g/> : « <g/> Мистецтво — не відбиття й не віддзеркалення дійсности і не інше якесь похідне від неї <g/> , а само є істотною дійсністю <g/> , не менш реальною за всяку іншу реальність <g/> , з власними законами розвитку і занепаду <g/> » <g/> , — то попри парадоксалістичну загостреність деяких складників цього формулювання ( <g/> про це далі <g/> ) ми можемо погодитися з його провідною думкою <g/> .
doc#10 далі <g/> ) раз-у-раз трапляються на сторінках її праць <g/> , — явище <g/> , що його не знайдемо в такій мірі ні в Таирова <g/> , ні в Сімовича <g/> , ні в Бузука <g/> , ні в переважної більшосте українських славістів того часу <g/> .
doc#72 1913 <g/> , 1084 і далі <g/> ) і яку плекали такі товариства як Галицко-русское общество <g/> , Русское собрание <g/> , Клуб общественных деятелей і Славянское благотворительное общество ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 463 і далі <g/> ) <g/> , здавалася близькою до здійснення <g/> .
doc#72 1007 <g/> , 1010 <g/> , 1074 і далі <g/> , 1142 <g/> , 1333 <g/> , 1513 <g/> , 1678 <g/> , 1695 <g/> , 1778 і далі <g/> . </p>
doc#72 1910,682,899,1106 і далі <g/> , 1226 <g/> , 1250,1263,1322,1799 <g/> ) <g/> , не згадуючи про те <g/> , що виступи про неросійські мови взагалі <g/> , природно <g/> , стосувалися й до української мови <g/> .
doc#76 У давні часи й пізніше історичні обставини ( <g/> контакти колонізаційних рухів з півдня <g/> , з території Муромо-Рязанського регіону <g/> , і з північного заходу <g/> , себто з терену НТ <g/> ) витворили умови для постання говіркового ядра майбутньої російської мови навколо ( <g/> майбутньої <g/> ) Москви і далі <g/> , а централізаційна роля Москви як політичного й культурного центру вможливила закріплення говіркової синтези і ширення її на північ <g/> , схід і почасти південь <g/> , особливо вздовж Дону <g/> .
doc#9 Галичина й далі <g/> , аж до революції 1905— 1906 рр <g/> .
doc#37 Щоденні проблеми видання творів і журналів <g/> , ущерблень особистих самолюбств <g/> , обговорення творів і так далі <g/> , без кінця <g/> .
doc#81 ) і не було їх і далі <g/> , бо тих « <g/> перших хоробрих <g/> » ( <g/> не в Еллановому сенсі <g/> ) знищено в терорі тридцятих років <g/> .
doc#50 У 2-ій октаві є неясний спершу образ вічної й невмовчної « <g/> луни від таємних діл <g/> » — він буде ніби забутий <g/> , але далі <g/> , в кінці 3-ої октави розкриється <g/> : це луна боротьби України за свою незалежність — луна і Полуботка й Павлюка <g/> .
doc#40 Афікси не однакові для різних частин мови <g/> ; тому огляд їх подаємо далі <g/> , говорячи про частини мови <g/> .